Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі

Педагогіка » Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі

Уроки образотворчого мистецтва у початковій школі - це ті заняття, які, перш за все формують творчість дитини, розвивають її емоційно-почуттєву сферу, нестандартне мислення, вміння бачити прекрасне у навколишньому, її естетичне ставлення до життя. Завдання, які на сьогодні стоять перед педагогікою мистецтва, вирішуються в основному на уроках образотворчого мистецтва, тому вимоги до цих уроків дуже високі. На думку авторів програми Л. Любарської, М. Різниченка та О. Протопопова "... заняття образотворчим мистецтвом повинні бути організовані за законами мистецтва, що передбачає:

а) нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру;

б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного щодо теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кіно фрагментів);

в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприйняття, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація".

Якщо кожен урок образотворчого мистецтва, проведений у початковій школі, буде витриманий у вищеназваному ключі, виховні завдання естетичного виховання будуть успішно вирішені. Та не лише це є важливим. Розглядаючи психологічні особливості шестирічних школярів ми говорили про ті проблеми, які виникають при зміні статусу дитини цього віку, зміну провідної форми діяльності, частково розкрили шляхи їх подолання. Ще одним, можливо й більш важливим, шляхом для адаптації дитини до школи, становлення її як особистості є заняття образотворчістю.

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

Підняти рівень емоційно-естетичного і духовно-морального виховання можна завдяки такому розподілу акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Саме вирішення художньо-розвивальних завдань формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів.

Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, системності, безперервності, інтегрованості, єдності навчання і виховання.

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує змістову лінію візуального мистецтва на основі взаємодії з іншими видами мистецтв - художнього слова, музики, театру, хореографії, кіно, телебачення.

Головним завданням курсу є:

Формування:

особистісно-позитивного, художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки, потреби у спогляданні та милуванні з метою отримання естетичної насолоді від творів мистецтва та явищ навколишнього світу;

потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;

елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;

морально-естетичних та вольових якостей (працелюбності, художньо-естетичних смаків та інтересів, ініціативності, активності, самостійності, толерантності тощо);

Розвиток:

почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;

універсальних художньо-творчих якостей особистості (уяви, оригінального, нестереотипного, образного мислення, спостережливості, здорової пам'яті та ін.;

сенсорних здібностей (відчуття кольору, форми, ритму, фактури та ін);

Забезпечення засвоєння учнями елементарних знань про:

образотворче мистецтво як засіб комунікації та специфічну, художньо-образну форму пізнання й відображення навколишнього світу, історію його розвитку, роль у житті людей;

основи художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва і виражальні можливості художніх технік;

Сприяння формуванню в учнів елементарних умінь та навичок:

аналізувати та інтерпретувати відповідно до вікових можливостей твори різних видів вітчизняного та зарубіжного образотворчого мистецтва;

висловлювати особистісне ставлення до виявів естетичного в житті та мистецтві, використовуючи термінологію, зумовлену змістом програми;

самостійної художньо-творчої роботи з пам'яті, за уявою, на підставі вражень від побаченого, почутого та ін.;

виражати власні почуття, емоції та думки мовою художнього образу, використовуючи на рівні, відповідному віку, засоби художньої виразності, художні техніки та матеріали.

Умовою успішної реалізації завдань програми є:

залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації;

керування художньо-творчим розвитком учнів з урахуванням вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій;

навчання учнів мови мистецтва і формування навичок практичної роботи винятково в художньо-образному ключі;

забезпечення задоволення від художньої праці шляхом емоційного зацікавлення нею;

організація уроків за законами мистецтва (не стереотипність, структурна різноманітність, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою, залучення учнів до співпереживання тощо).

Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках: сприймання; практична художня діяльність (творча, репродуктивно-творча).

Сприймання включає в себе два взаємопов'язаних види діяльності.

естетичне сприймання дійсності. Передбачає формування вміння бачити, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів навколишнього світу.

Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання, оцінки та інтерпретації художнього образу у творах мистецтва (не лише образотворчого, а й інших), здатності до співпереживання (емпатії), здійснюється на матеріалі шедеврів національного та світового образотворчого мистецтва.

У програмі відсутні вказівки про підбір конкретних об'єктів сприймання (як навколишнього світу, так і творів мистецтва), оскільки це залежить від вибору вчителем конкретної тематики творчих завдань, вправ, бесід, наочно-дидактичного забезпечення школи.

Практична художня діяльність у початковій школі (особливо 1-му та2-му класах) має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів. Включає роботу на площині і в об'ємі, з пам'яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і є емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.

Формування художньої компетенції учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі об'єднуються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об'єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали,

Програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінка за тему повинна враховувати позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт: малюнка, аплікації, виробів із глини, паперу тощо, за основу якісної оцінки яких береться виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.

Структура програми базується на засадах особистісно зорієнтованого навчання і побудована за принципом спіралеподібного вивчення навчального матеріалу. Це дає можливість розглядати його з різних позицій, повторювати щоразу на складнішому рівні, формувати навички практичної роботи, здійснювати корекційну роботу.

Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика бесід і завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може вилучати окремі художньо-творчі завдання, беручи за основу кількість уроків у навчальних семестрах. Крім того, вчитель самостійно визначає послідовність виконання репродуктивно-творчих та художньо-творчих завдань і вправ, обирає художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

У школах, які мають необхідне комп'ютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo - Paint та Painter.

У програмі 1 класу головна увага приділяється опановуванню учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення. При цьому є теми ввідні, теми, які розширюють і поглиблюють компетентність учнів стосовно кольору і форми, узагальнюючі. Супутні навчальні завдання мають на меті ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань.

Бачимо, що сучасна програма з образотворчого мистецтва зорієнтована на духовно-практичний розвиток учнів, на їхню адаптацію до шкільного навчання, на адаптацію до життя у суспільстві, на вміння виражати власне ставлення до навколишнього.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методи та форми контролю знань та вмінь студентів та випускників вищих навчальних закладів
Контроль у дидактиці розуміють як перевірку, оцінювання і облік успішності студентів. Він є необхідною ланкою управління навчально-пізнавальною діяльністю тих, хто навчається, засобом одержання зворо ...

Сутність понять “освітні технології ”, “педагогічні технології ”, “технології навчання ”
В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях: 1. Загальнопедагогічний рівень функціонування педагогічної технології. Загальнодидактична, загальновиховна технологія ре ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net