Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів

Слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини, воно стає могутнім і нездоланним, дієвим і привабливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно. А саме так – цілеспрямовано, своєчасно і вміло – повинен користуватися словами кожен вчитель у сфері практичної діяльності.

Проблема формування навички виразного читання у молодших школярів – одна з найактуальніших педагогічних проблем сучасної української початкової школи, що має велике теоретичне і практичне значення. Вміло організована робота з текстом спонукає школяра до творчої праці, яка ґрунтується на прагненні вчителя розвивати емоційну сферу учня, поліпшувати й удосконалювати культуру його почуття.

Правильне читання художнього твору сприяє проникненню в його тематичний та ідейно – мистецький зміст. Завдання школи і полягає в тому, щоб навчити дітей читати, слухати і сприймати художній твір.

Виразне читання є невід'ємною складовою частиною загального процесу навчання і виховання учнів. Методику проведення уроків не можна розглядати без елементів теорії виразного читання і культури мовлення.

Проблему формування умінь і навичок виразного читання у молодших школярів принагідне досліджували такі науковці, педагоги – методисти: В. Острогорський, Л. Коренюк, Л. Павлова, К. Станіславський, А. Капська, Б Буяльський, Г. Олійник, О. Дорошенко, О. Федик і інші.

Ґрунтовне дослідження з питань виразного читання провів Б. Буяльський. У своїй праці «Поезія усного слова» він визначав, що навчити дитину виразно читати твір – значить дати їй у руки ключ до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова. Велику увагу вчений приділяє підготовці творів до виразного читання і методиці проведення цих уроків.

Значними в дослідженні питання виразного читання стали роботи А. Капської. У своїй праці «Виразне читання» вона розглядає важливість значення розвитку методики виразного читання.

У посібнику вміщено вправи для вироблення навичок виразного читання, постановки дихання і голосу, визначення логічних центрів у тексті. Проаналізовано особливості читання творів різних жанрів: байки, казки, оповідання, поезії.

У розвиток навички виразного читання значний внесок також зробив Г. Олійник. У посібнику «Виразне читання» висвітлено питання теорії виразного читання і техніки мовлення, розкрито засоби логіко – емоційної виразності, основні положення і шляхи практичного використання їх, особливості читання творів різних жанрів.

Вагомою працею дослідження виразного читання став посібник О. Дорошенка «Основи культури і техніки усного мовлення». Значну увагу приділено чистоті українського мовлення. У посібнику подано також вправи і завдання для формування фонаційного дихання, правильної дикції, мовленнєвих якостей мовлення.

Багато цінних порад у розвиток цієї проблеми зробила й О. Федик. Вона відзначила важливість інтонації в усному мовленні, вказувала на її зумовленість специфікою будови мовного апарату, звернула увагу на важливість пауз (синтаксичної, логічної, фізіологічної, емоційної).

Перегляд літератури з питань виразного читання дає підстави зробити висновок, що засоби виразності в цілому і їх окремі компоненти знайшли своє широке висвітлення і це має велике значення для вчителя, для процесу навчання.

Треба зазначити, що деякі питання залишаються ще ґрунтовно не дослідженими, зокрема, методика вдосконалення техніки мовлення, визначення засобів логіко-емоційної виразності читання, вивчення творів напам'ять тощо.

А проблема використання засобів логіко-емоційної виразності читання у комплексному підході до формування умінь і навичок молодших школярів не була предметом спеціального вивчення, тому тема дослідженої роботи «Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів» є актуальною, що й зумовило її вивчення в нашій роботі.

Об'єкт вивчення – процес формування умінь і навичок виразного читання.

Предмет дослідження – використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні творів для дітей.

Мета дипломної роботи – дослідити, як засоби логіко-емоційної впливають на підвищення рівня читацьких умінь і навичок молодших школярів.

Для досягнення цієї мети ми визначили такі завдання :

На основі аналізу науково – методичної літератури з'ясувати різні погляди щодо проблеми формування навичок виразного читання.

Визначити теоретичні основи використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні учнів початкових класів.

Дослідити особливості читання творів різних жанрів для дітей.

Перевірити ефективність запропонованої методики використання засобів логіко-емоційної виразності на уроках виразного читання у молодших школярів.

Запропонувати методику підготовки художніх творів до виразного читання.

Методи дослідження – історико-порівняльний, аналіз і синтез, описовий, спостереження, педагогічний експеримент, теоретичне узагальнення.

Гіпотеза дослідження – запропоновані методи, засоби і завдання сприятимуть більш ефективному формуванню умінь і навичок виразного читання у молодших школярів.

Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи 106 сторінки.

• Виразне читання як навчально-методична проблема
• Техніка мовлення як необхідна передумова виразного читання
• Основні засоби логіко-емоційної виразності, їх значення для читання в початковій школі
• Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності
• Використання логіко-емоційних засобів у читанні творів різних жанрів
• Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організація самостійної роботи на уроках у молодших класах
Тепер освіта зорієнтована на індивідуальний розвиток особистості, тому вчитель повинен цілеспрямовано формувати в учнів здібності до самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвиват ...

Форми проведення позакласної роботи
Позакласна робота може проводитись в різних формах навчальної діяльності. Розглянемо деякі з них. Консультація. Це одна з форм організації процесу навчання поза уроком для одного учня або групи учнів ...