Методика використання гри на уроках іноземної мови

Педагогіка » Методика використання гри на уроках іноземної мови

Під початковим етапом у середній школі розуміється період вивчення іноземної мови, що дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їхнього подальшого розвитку і в курсі вивчення цього предмета. До початкового етапу, як правило, відносять 1-4 класи вдосконалення загальноосвітніх установ. Щоб закласти основи комунікативної компетенції, потрібно досить тривалий строк, тому що учням потрібно з перших кроків ознайомитися з досліджуваною мовою як засобом спілкування. Це значить, що вони повинні вчитися розуміти іноземну мову на слух (аудіювання), виражати свої думки засобами досліджуваної мови (говоріння), читати, тобто розуміти іншомовний текст, прочитаний про себе, і писати, тобто навчитися користуватися графікою й орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань, спрямованих на оволодіння читанням і усним мовленням, або вміти письмово викладати свої думки. Дійсно, щоб закласти основи по кожному з перерахованих видів мовної діяльності, необхідне нагромадження язикових засобів, що забезпечують функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий щабель їх розвитку надалі .

Початковий етап важливий ще й тому, що від того, як іде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах. Англійський методист Г.Пальмер, який надавав дуже велике значення початку у вивченні іноземної мови, писав: "Take care of the first two stages and the rest will take care of itself".

Крім того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземній мові, що з перших кроків дозволяє вчителеві ввійти в цю систему і здійснювати навчально-виховний процес відповідно до її основних положень.

Як відомо, побудова початкового етапу може бути різною відносно мовного матеріалу, його обсягу, організації; послідовності у формуванні і розвитку усної й письмової мови; обліку умов, у яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних можливостей самого предмета в розв'язку виховних, освітніх і розвиваючих завдань, що стоять перед школою.

Молодший школяр - ще маленька людина, але вже дуже складна, зі своїм внутрішнім світом, зі своїми індивідуально-психологічними особливостями.

Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей - легкодумство, наївність, погляд на дорослого знизу нагору. Але вона уже починає втрачати дитячу безпосередність у поведінці, у неї з'являється інша логіка мислення.

Початкова школа - найбільш відповідальний період у житті людини. Саме в молодшому шкільному віці починається цілеспрямоване навчання й виховання, основним видом діяльності дитини стає навчальна діяльність, яка відіграє вирішальну роль у формуванні й розвитку всіх його психічних властивостей і якостей.

Навчання для молодшого школяра - значима діяльність. У школі він здобуває не тільки нові знання й уміння, але й певний соціальний статус. Міняються інтереси, цінності дитини, увесь уклад її життя.

У цей період життя у всій своїй різноманітності, не ілюзорне й фантастичне, а справжнє, реальне, завжди нас оточуюче - от що збуджує її діяльність. У цьому періоді дитина потроху залишає ілюзорний світ, у якому вона жила раніше. Дитина тяжіє до реального життя. Вона уже не містик і мрійник. Вона - реаліст.

Цікавість викликає вже й те, що не обов'язково повинно бути дано в особистому, справжньому або минулому досвіді. Інші країни, інші народи і їх діяльність привертають увагу школяра в досить сильному ступені. Відбувається колосальне розширення розумового кругозору.

Безпосередність дитячих реакцій і ненаситна вразливість у цьому віці бувають найбільш помітні в позашкільній обстановці. У ситуаціях, де діти почувають себе досить невимушено, вони майже мимоволі задовольняють свою цікавість: підбігають ближче до того, що їх цікавить; прагнуть усе, що можливо, випробувати самі. Їм подобається застосовувати нові для них найменування, зауважувати вголос, що видасться гарним і що неприємним.

Під час прогулянок і екскурсій у молодших школярів яскраво виражені прагнення й здатність схоплювати незвичайне, нове й запам'ятовувати. Іноді вони починають висловлювати один одному вголос фантастичні судження. Але вони й самі не надають значення своїм зауваженням. Їхня увага скаче: вони не можуть не вдивлятися, не вслухуватися, а їх вигуки й припущення, очевидно, допомагають їм у цьому.

Учні початкових класів нерідко виявляють схильність поговорити: розповісти про все, що читали, що бачили й чули в школі, на прогулянці, по телевізору. При цьому в них звичайно виходить довге оповідання з багатьма згадуваннями, малозрозумілими для сторонніх. Самим їм така розповідь звісно доставляє задоволення, для них очевидна значущість усього, що відбувалося з ними.

Потреба поділитися, знову оживити у свідомості те, що було з ними недавно, може свідчити про силу вражень - діти як би прагнуть із ними освоїтися. Усе це - неповторні внутрішні умови прилучення до навчання. У молодшому шкільному віці гострота сприйняття, наявність необхідних передумов словесного мислення, спрямованість розумової активності на те, щоб повторити, внутрішньо прийняти, створюють сприятливіші умови для збагачення й розвитку психіки.

На думку Якобсона П.М., враження від віршів і розповідей, виконаних у виразній художній формі, від театрального спектаклю, від пісні, від музичної п'єси й кінофільму можуть бути глибокими й стійкими в дітей 10- літнього віку. Почуття жалості, співчуття, обурення, хвилювання за благополуччя улюбленого героя можуть досягати великої інтенсивності. Однак у сприйнятті окремих емоцій людей маленькі школярі допускають серйозні помилки й викривлення. Крім того, маленький школяр може не зрозуміти деяких переживань людей, і тому вони йому нецікаві й недоступні для співпереживання.

Як вважає Смирнов А. А., поява широких реалістичних інтересів змушує дитину звертати увагу й на переживання оточуючих людей, розуміти їх "об'єктивно", не розцінюючи їх з погляду тільки того значення, яке вони мають для нього в цей момент. Вона починає розуміти чуже страждання саме як страждання, як неприємне переживання даної людини, наприклад свого товариша або матері, а не тільки як джерело яких-небудь незручностей для себе. Якщо попередню епоху звичайно характеризують як егоїстичну, то новий етап життя можна розглядати як початок альтруїстичних проявів.

Зеньковский В.В. відзначає, що молодший шкільний вік є класичним часом оформлення моральних ідей і правил. Дитина типово "слухняна" у ці роки, вона з інтересом і захопленням ухвалює в душі різні правила й закони. Вона не здатна формувати свої власні моральні ідеї й прагне саме до того, щоб зрозуміти, що "потрібно" робити.

Слід зазначити, що для молодших школярів характерно підвищена увага до моральної сторони вчинків навколишніх, бажання дати вчинку моральну оцінку. Запозичаючи критерії моральної оцінки в дорослих, молодші школярі починають активно вимагати від інших дітей відповідного поведінки.

Основною діяльністю, яка забезпечує формування психічних властивостей і якостей дитини шкільного віку, є учбово-пізнавальна діяльність. Причому найбільше інтенсивно вона здійснює функцію розвитку особистості тоді, коли тільки складається, тобто в молодшому шкільному віці.

Індивідуальність дитини до цього віку проявляється також і в пізнавальних процесах, або пізнавальних здатностях. Це психічні процеси, за допомогою яких людина пізнає світ, себе й інших людей. До таких здатностей відносяться: відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення й уява. Пізнання неможливе також без мови й уваги.

Молодший школяр з живою цікавістю сприймає навколишнє життя, яке щодня розкриває перед ним щось нове. Розвиток сприйняття не відбувається сам собою, тут дуже велика роль учителя, який повсякденно виховує вміння не просто дивитися, але й розглядати, не просто слухати, але й прислухатися, вчить виявляти істотні ознаки й властивості предметів і явищ, указує, на що слід звернути увагу, привчає дітей планомірно й систематично аналізувати сприймані об'єкти. У ряді досліджень доведене, що найбільш ефективним методом організації сприйняття й виховання спостережливості є порівняння. Сприйняття при цьому стає більш глибоким, кількість помилок зменшується.

У молодшому шкільному віці відбувається значне розширення й поглиблення знань, удосконалюються вміння й навички дитини. Цей процес прогресує й до 3 - 4 класам приводить до того, що в більшості дітей виявляються як загальні, так і спеціальні здатності до різних видів діяльності. Загальні здатності проявляються у швидкості придбання дитиною нових знань, умінь і навичок, а спеціальні - у глибині вивчення окремих шкільних предметів, у спеціальних видах трудової діяльності й у спілкуванні.

Особливе значення для розвитку в цьому віці має стимулювання й максимальне використання мотивації досягнення успіхів у навчальній, трудовій, ігровій діяльності дітей. Посилення такої мотивації, для подальшого розвитку якої молодший шкільний вік являється особливо сприятливим часом життя, приносить двояку користь: по-перше, у дитини закріплюється життєво досить корисна й досить стійка особистісна риса - мотив досягнення успіху, що домінує над мотивом уникнення невдачі; по-друге, це приводить до прискореного розвитку різноманітних інших здатностей дитини.

Дуже великі зміни в процесі навчання перетерплює мислення молодшого школяра. Розвиток творчого мислення приводить до якісної перебудови сприйняття й пам'яті, до перетворення їх у довільні, регульовані процеси. Важливо правильно впливати на процес розвитку, тому що довгий час вважався, що мислення дитини - це як би "недорозвинене" мислення дорослого, що дитина з віком більше довідається, розумніє, стає кмітливим. Дослідження дитячої творчості дозволяють виділити як мінімум 3 стадії розвитку творчого мислення: наочно-діюче, причинне й евристичне.

Так само однією з найважливіших умов формування дитини молодшого шкільного віку є творча уява. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливо без активної діяльності уяви, без уміння представити, уявити те, про що пишеться в підручнику, про що говорить учитель, без уміння оперувати наочними образами.

Таким чином, можна затверджувати, що молодший школяр - це "маленький дорослий", у якого починаються формуватися найважливіші процеси. І дуже важливо, на наш погляд, щоб діти не почували більше навантаження шкільної програми, а гра - здатна допомогти цьому. У формі ігрової діяльності можна завжди легко й швидко пояснити якийсь новий матеріал, відробити складні моменти, прикрасити нудне рутинне щоденне навчання, і що найголовніше , зацікавити дітей у вивченні англійської мови з дитинства.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Причини порушення слуху
Причини порушення слуху можуть бути вродженими і набутими. Вроджені порушення слуху спостерігаються у 25-30% глухих (у слабочуючих рідше) і можуть бути викликані як генетичними факторами так і (що тр ...

Якість та контроль системи освіти Великобританії
Кажучи про систему оцінки якості у Великобританії, необхідно відмітити її відкритість та доступність для широкого загалу. Королівська інспекція доповідає уряду про стан надання якісних освітніх послу ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net