Відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти та Концепції навчання іноземних мов у середній загальноосвітній школі, основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізації сучасного світу.
У контексті формування потрібного рівня комунікативної компетенції всі види мовленнєвої діяльності необхідні для ефективного оволодіння мистецтвом комунікації, подальшої освіти та розвитку особистості. У методиці питання навчання читання завжди займали особливе місце. У всі періоди соціально-політичного розвитку суспільства на перший план виходили різноманітні аргументи на захист особливого значення читання, та незмінним залишається той факт, що саме мистецтво читання стає системоутворюючою основою для формування інформаційно-академічних вмінь. Саме ці вміння дозволяють людині ефективно орієнтуватися в зростаючих інформаційних потоках, а також вибудовувати власну освітню траєкторію з врахуванням своїх індивідуальних потреб та зростаючих можливостей сучасної системи освіти.
Загальновідомо, що читання - один з основних засобів отримання інформації. Особливо велика його роль в наші дні, оскільки саме воно забезпечує людині можливість задовольняти свої особисті пізнавальні потреби.
Читання як процес сприйняття і активної переробки інформації є складною аналітико-синтетичною діяльністю, що складається із сприйняття і розуміння тексту.
Читання - надзвичайно складний процес. Активність читає є обов'язковою умовою не тільки проникнення у смислову бік тексту, а й сприйняття його формального боку, без опори на яку розуміння тексту не можливо.
Питаннями читання, навчання читанню займалися і займаються відомі педагоги, вчені, методисти, психологи Сухомлинський В.А., Плотніков С.Р., Розов О.А., Світловська М.М. , Фоломкіна С.К., Бім І.Л., Рогова та інші.
Хоча вже можна знайти достатньо методичної літератури присвяченої цьому питанню, нам хотілося б зупинитися на початковому етапі навчання читання, так як саме тут формується навик читання вголос сприяє становленню навички читання про себе, а без формування навички читання неможливо опанувати цим видом мовленнєвої діяльності в достатній мірі .
Мета дослідження:
виділити особливості навчання читання на початковому рівні навчання.
Об’єктом дослідження
процес оволодіння читанням як видом мовленнєвої діяльності читання.
Предмет дослідження:
технологія навчання читання.
з
авдання:
1. Дати характеристику читання, як виду мовленнєвої діяльності.
2. Виділити психолого-педагогічні аспекти засвоєння іноземної мови на початковому рівні навчання;
3. Виділити основні методичні аспекти навчання читання на початковому рівні навчання;
4. . Проаналізувати передовий педагогічний досвід з оволодіння учнями на початковому етапі читанням.
Гіпотеза:
без оволодіння читанням, що відповідають вимогам програми, як одним з видів мовленнєвої діяльності подальше використання іноземної мови буде обмежено.
-
розробити фрагмент уроку з навчання читання на початковому рівні навчання;
- зробити відповідні висновки.
Об’єктом дослідження
процес оволодіння читанням як видом мовленнєвої діяльності читання.
Предмет дослідження:
технологія навчання читання.
Новизна дослідження
полягає у вивченні та узагальненні сучасного рівня проблеми.
Методи дослідження
– аналіз, синтез, опис.
практине
застосування
– вузівське викладання методики іноземної мови.
При навчанні іноземній мові читання розглядається як самостійний вид мовної діяльності і займає одне з головних місць по своїй важливості і доступності. Роль читання в самостійній учбовій діяльності важко переоцінити.
Читання, по суті, є однією з основних сфер іншомовного мовного спілкування в самостійній роботі. При цьому воно виконує різні функції: цілі практичного оволодіння іноземною мовою, засоби вивчення мови і культури в умовах поглибленого вивчення іноземної мови, засобу інформаційної, освітньої і професійно орієнтованої діяльності учня, а також засобу самоосвіти і рекреативной діяльності. Окрім цього, практика в читанні дозволяє підтримувати і удосконалювати не лише уміння в читанні, розуміння, що забезпечують, і інтерпретацію читаного, але і фазові логіко-змістові уміння, уміння, пов'язані з переробкою смислової інформації, когнітивні здібності, що реалізовуються в іноземній мові.
По суті, читання на іноземній мові виступає як провідний засіб самостійної освітньої діяльності в цій предметній області.
Навчання читанню як процесу витягання інформації з друкарського джерела підміняється "переробкою матеріалу читання вголос, питально-відповідною формою роботи, перекладом, переказом і тому подібне. Читанню як виду мовної діяльності майже не навчають: воно увесь час випадає з поля зору учителя. Було б несправедливо, проте, шукати причину такого положення в тому, що усна мова зайняла одне з головних місць в навчанні і як би витіснила читання. Точніше, вона не витіснила читання, а підпорядкувала його собі, чого не повинно бути. Усна мова і читання - два види мовної діяльності. При усьому їх взаємозв'язку вони мають свою специфіку. Як неправомірно було б навчати усній мові на основі тільки друкарських текстів, без застосування інших засобів, стимулюючих висловлювання, так недоцільно і неефективно навчати читанню тільки на основі усної мови. Нині здійснюється пошук ефективних шляхів навчання читанню. Технологія навчання в співпраці представляє в даному випадку особливий інтерес.
Аналіз педагогічної теорії і практики дозволяє нам зробити висновок про те, що суть поняття "Навчання в співпраці" розглядається з різних позицій. Можна виділити широкий спектр робіт, присвячених співпраці як взаємодії між педагогом і учнем. У дослідженнях В.Безрукової, Л.Савіної, Г.К.Селевко, С.Теміной та ін. вивчаються різні аспекти основ співпраці на уроках, виявляються його умови, вирішуються теоретичні завдання формування особи учнів в умовах спільної роботи.
У дослідженнях Ш.А.Амонашвили, И.Г.Волкова, И.П.Іванова, Е.Н.Ільїна, С.Н.Лысенковой, А.С.Макаренко, Е.С.Полат розробляються зміст, методи і форми практичної реалізації співпраці в учбовому процесі. Цією ж проблемою при навчанні іноземній мові займаються Кличнікова З.И., Полат Е.С., Зімова И.А. і інші.
Усе сказане вище визначає актуальність
теми цієї роботи.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Освіта як соціальний інститут
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну і адекватну поведінку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти не єдиний, але надзвичайно важливий фактор соціалізації ...
Сприймання мистецьких творів у початковій школі
У молодших школярів сприймання стає більш довільним і цілеспрямованим процесом. В учнів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, ...