Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини

Одним з основних принципів навчання є індивідуальний підхід до дитини, який включає глибоке вивчення особистості дитини, у тому числі особливостей її психічного розвитку. Саме на основі цих знань учитель планує свою подальшу роботу. Особливо важливим є дослідження особливостей психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку, бо, орієнтуючись на них, учитель повинен побудувати свою діяльність таким чином, щоб із самого початку навчання не відбити у школярів бажання вчитися.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що питання психології молодшого школяра досліджувало у своїх працях багато вчених, зокрема, В.Давидов, Б.Ананьєв, Л.Занков, Д.Ельконін. Особистісний підхід до молодших школярів досліджували М.Волокітіна, Н.Левітів, В.Самохвалова та ін. Захопливо писали про молодших школярів видатні вчені-педагоги Ш.Амонашвілі, В.Сухомлинський та ін.

У школі дослідженню особистості дитини, її психічних передумов приділяється дуже багато уваги, бо вчитель визначає цілі та завдання уроку, підбирає відповідний дидактичний і наочний матеріал, обирає способи подання знань, виходячи з вікових психофізіологічних особливостей кожного учня – його інтересів, темпераменту, особливостей емоційно-вольової сфери та можливостей. Учитель, вивчаючи молодшого школяра, його темперамент, повинен використовувати специфічні методи і засоби, за допомогою яких він може вдало впливати на дитину, формуючи найкращі якості особистості та сприяючи її всебічному гармонійному розвитку.

З огляду на це метою даної курсової роботи є дослідження особливостей форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини.

Об'єкт дослідження – вікові особливості розвитку школяра.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні особливості розвитку у молодшому шкільному віці.

Мета дослідження полягає у вивченні структурно-функціональних особливостей розвитку молодшого школяра та розробці психолого-педагогічних умов його оптимізації.

Методи дослідження:

теоретичний аналіз проблеми на базі вивчення наукових та методичних джерел;

емпіричні (стандартизовані та проективні психодіагностичні методики, спостереження, твори);

формувальний психолого-педагогічний експеримент;

методи обробки та інтерпретації даних (якісні та кількісні).

• Особливості навчальної діяльності молодших школярів
• Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку
• Врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі
• Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодшого школяра
• Розвиток пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку

Цікаве про педагогіку і навчання:

Компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, ...

Розмаїтість типів та видів портфоліо – неоднозначність терміна
Життєва необхідність розпізнавання талантів учнів, прискорення їх розвитку, розширення можливостей та спрямування їх потенціальних досягнень на служіння суспільству потребує розробки альтернативної в ...