Статеве виховання молодших школярів

Педагогіка » Статеве виховання молодших школярів

Статеве виховання стало предметом виняткової уваги сучасних батьків, оскільки тепер уже ніхто не вважає, що настільки природною і фундаментальною функцією, як статева, можна управляти, тримаючи дітей у невідомості. Але статева врівноваженість людини лише почасти залежить від того, що їй відомо про сексуальні відносини чоловіка й жінки. В основі врівноваженості лежить як уявлення, знання про них, так і відношення до них.

Виховання як процес прилучення людини до історичного досвіду в змістовній основі завжди визначається провідними потребами суспільства. Зміна базових соціальних орієнтирів неминуче приведе до перегляду й переоцінки завдань, напрямків, форм організації виховної роботи. Кожен історичний етап вносить свої корективи в розуміння окремих ланок педагогічної системи на всіх рівнях системи освіти в цілому. У сучасних умовах суспільного розвитку особливо гостро встають проблеми соціалізації людини, прилучення її до загальнолюдських цінностей, значимих в усі століття й закріплених у культурно-історичному досвіді поколінь.

У ракурсі цих проблем важливим напрямком роботи, що задає орієнтири на подальше вивчення нових аспектів входження дитини у світ людських відносин, є статеве виховання. Традиційне розуміння суті виховної роботи, обумовлене тезою "Яка різниця: хлопчик або дівчинка, аби тільки людина була хороша", що наочно демонструє ідею "безстатевої" педагогіки, невблаганно йде в минуле. Питання статевої ідентифікації й диференціації, які залучають останнім часом все більше коло психологів, знаходять висвітлення в педагогічних дослідженнях, збагачуючи арсенал напрямків і зміст сучасної вітчизняної педагогіки.

Проблема виховання дитини з урахуванням статевих розходжень, що дозволяє по-іншому побачити специфіку педагогічної роботи c дітьми молодшого шкільного віку, по значимості й актуальності на сьогоднішній день не має аналогів. Пошук джерел духовності людини, що представляє сьогодні найбільший дефіцит, неминуче приводить до культурно-історичного минулого, закріпленого в традиціях різних народів, орієнтованого на диференційований підхід до дітей різної статі. Проблема диференційованого виховання, залежно від статі дитини, тісно пов'язана з гуманізацією педагогічного процесу, тому що задає перспективи подальшої участі людини в суспільному житті, готовить до виконання соціальних ролей у суспільстві й родині.

Для сучасної постановки питання про розробку систем статевого виховання існує безліч причин. Перша, як уже було відзначено, пов'язана з відсутністю диференційованого підходу до дитини відповідно до її статевої приналежності. Друга - загальнодержавне неуцтво педагогів, батьків у питаннях сексуальної освіти дітей, що приводить до стрімкого зростання числа позашлюбного народження, абортів, карних злочинів на сексуальному ґрунті, до відсутності ранньої орієнтації на виконання соціальної ролі в житті (батька, матері).

Значення процесу статевої соціалізації правомірно підкреслює І.С. Кон. Він відзначає, що не тільки сім’я, але й суспільство однолітків впливають на статеву соціалізацію дитини, будучи "винятково важливим агентом статевої соціалізації".

Важливість виховання якостей мужності й жіночності, починаючи з дошкільного віку підкреслював видатний педагог В.А. Сухомлинський, відзначаючи, що, уже в дитині-першокласника й дошкільника чоловічої статі потрібно виховувати справжнього чоловіка".

Психолог С. Никологорський говорить про те, що з "раннього дитинства на уроках фізкультури дівчаткам пропонують азартні ігри й змагання, які не тільки створюють зайву нервово-психологічну напругу, але й формують культ сили, честолюбство, егоїзм, прагнення постійно змагатися, а не доглядати, подобатися, допомагати, співчувати". Ціле покоління виховала "безстатева педагогіка". Школа й вуз практично ігнорують специфіку ролей чоловіка й жінки й, виховуючи дівчат у чоловічому стилі сприяють, таким чином, росту типово чоловічих рис.

Незважаючи на істотну психологічну аргументацію положення про необхідність цілеспрямованої роботи зі статево-рольової соціалізації дитини молодшого шкільного віку, у педагогіці традиційно ці проблеми піднімаються й вирішуються вкрай рідко. Аналіз програм, концепцій і нормативних документів показує наполегливе обходження цих питань, незважаючи на наявні науково обґрунтовані системи статевого виховання.

Проблеми статевого виховання, пов'язані з методичною оснащеністю цього процесу, з неадаптованістю науково-дослідного матеріалу, сьогодні вже, не одиничні. Чималу тривогу й заклопотаність педагогів і батьків викликає масовий випуск і некомпетентне використання літератури про процеси зачаття й дітородіння. Випуск і допуск цієї літератури до поширення не контролюється компетентними людьми або організаціями. Багато з цих книг, не відповідають вимогам, які висуваються до дитячої літератури, а також не враховують рівень розвитку сприйняття при використанні малюнків. Та й при адаптації тексту для сприйняття його школярами варто дотримуватися певних етичних норм. Все це відбувається через те, що в підготовці таких книг до випуску не беруть участь педагоги й психологи, а лише медики, сексопатологи й художники. Некомпетентне використання такої літератури може привести до неправильного тлумачення дітьми ряду фактів і до вироблення в дитини неправильного, нездорового відношення до такої інтимної інформації.

Соціально-педагогічна значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів її вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її важливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми курсової роботи: «Статеве виховання молодших школярів».

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес середньої загальноосвітньої школи та статеве виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної та позакласної діяльності.

Предмет дослідження – методика статевого виховання дітей молодшого шкільного віку

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту, форм та методів статевого виховання молодших школярів в процесі навчання у середній загальноосвітній школі.

Виходячи з предмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв’язати ряд конкретних завдань, зокрема:

З’ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;

Вивчити науково-теоретичні передумови статевого виховання особистості;

Визначити сутність і структуру статевого виховання молодших школярів.

Розробити елементи виховного заходу, що має на меті розвиток статевих уявлень та знань молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані студентами педагогічних факультетів для подальших досліджень даної проблематики.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність, структура і вміст образної пам'яті в педагогічній для психологотипу літературі
Користуючись образною пам'яттю, людина відтворює сприймане їм не словами, а образами, тобто продовжує їх бачити і вже працює з ними як хоче: чи списує, чи прочитує. Для того, щоб підготувати дітей до ...

Добір фізичних вправ
Засобами для розвитку фізичних якостей послужили вправи, що засвоєні в попередніх класах і передбачені шкільною програмою для повторення та вправи, що були засвоєнні в даному навчальному році; спеціа ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.educationua.net