Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю

Педагогіка » Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю

Зміни в соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті країни зумовлюють необхідність оновлення змісту загальної та мистецької освіти України на засадах гуманізації та культуровідповідності. Сьогодні постала проблема естетизації життя суспільства та більш активного використання прекрасного в усіх сферах життєдіяльності людини. Враховуючи сучасні тенденції розвитку мистецької освіти, актуальним є подальший пошук ефективних засобів впливу на розвиток художньо-творчої активності студентів у сфері образотворчого мистецтва. Набуває актуальності питання про значення національного мистецтва, зокрема образотворчого мистецтва в розвитку естетичної компетентності, про національне начало у визначенні педагогічних засобів впливу на естетичну компетентність студентів.

У зв'язку з цим одним із основних завдань педагогічної науки в Україні є вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців художньо-творчих спеціальностей, зокрема, вчителя образотворчого мистецтва. На це спрямована і державна освітня політика, що знайшла своє відображення в Законах України «Про освіту» (1996р.), «Про вишу освіту» (2003р.), Національній доктрині розвитку освіти України (2002р.), Державній національній програмі «Освіта», Державній програмі «Вчитель» (2004р.), Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (2002р.), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. В цих та інших державних документах у галузі освіти виняткового значення набуває підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності та загальної культури вчителя.

Підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва має бути зорієнтована на активний пошук інноваційних форм, методів, що сприяють не тільки навчанню учнів художньо відображати дійсність у яскравих образах, а й формуванню у них здатності до емоційно-почуттєвого сприйняття предметної дійсності, розвиток творчої декоративно-художньої індивідуальності та виховання дизайнерської культури й практичних вмінь – необхідних чинників різнобічного, ерудованого висококваліфікованого спеціаліста.

Потяг до прекрасного, уміння бачити у буденному високе становить одну з етнічних ознак українського народу. Народна педагогіка акцентувала увагу на формуванні естетичного ставлення людини до всіх сфер і проявів її земного життя, природи, праці, громадської діяльності, мистецтва та власної поведінки. Головні орієнтири естетичного виховання вбачалися у тому, щоб навчити кожну особистість жити за неписаними законами краси і благородства: сформувати у підростаючого покоління навички творити прекрасне. Але сучасний стан сформованості естетичної компетентності навіть у головних організаторів естетичного виховання – вчителів образотворчого мистецтва характеризується наявністю певних суперечностей, що пов’язані з відсутністю новітніх педагогічних технологій, спрямованих на розвиток у майбутніх вчителів цієї категорії професійної компетентності, інформаційної грамотності та естетичної свідомості.

На жаль, сучасний соціум порушив гуманні та високоестетичні традиції українського народу. Природно-побутове оточення молоді зорганізовано так, що не розширює її естетичний світогляд, не збагачує досвід емоційно-естетичного сприймання життєвих реалій. На такому ґрунті ускладнюється загальнокультурна ситуація. Класичне народне мистецтво, в якому у концентрованому вигляді представлені духовні досягнення людства, поступово втрачає свої позиції в естетичному розвитку вчителя і учня. Відбувається певна вульгаризація культурного середовища, занадто великого значення надається субкультурі, видовищним напрямкам мистецтва на рівні кіно- та телебачення, що завдає суттєвої шкоди всебічному розвитку особистості. Стає зрозумілим, що будь-який пошук поліпшення рівня естетичної компетентності вчителів і учнів заслуговує на увагу. Розв’язання цього складного питання значною мірою залежить від науково обґрунтованої системи професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва, яка ґрунтується на врахуванні сучасних вітчизняних і світових тенденцій у розвитку педагогічної освіти, перспективних духовно-творчих естетичних орієнтацій. Актуальність порушеної проблеми, складність загальнокультурної ситуації в Україні, об’єктивна потреба у постійному розвитку та оновленні професійної компетентності педагогів зумовили вибір теми «Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо – естетичного профілю».

Об’єкт дослідження – процес професійного становлення студентів вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – національний компонент у фаховій підготовці студентів факультетів художнього спрямування.

Мета – теоретично обґрунтувати педагогічні умови введення національного компоненту до фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів.

Відповідно до мети окреслюємо завдання:

дослідити сутність ціннісно-мотиваційного компоненту та професійного становлення студента;

визначити когнітивний та діяльнісний компоненти професійної підготовки студентів;

ввести національний компонент до фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів;

розробити спецкурс «Декоративний розпис»;

зробити аналіз професійного становлення студентів.

Методи дослідження:

теоретичні – вивчення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з метою здійснення аналізу проблеми і визначення теоретико- методичних засад дослідження; вивчення і узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію діагностики та розвитку естетичної культури студентів;

емпіричні – методи масового збору інформації (анкетування, інтерв’ю, педагогічне спостереження, аналіз власної педагогічної діяльності) з метою виявлення рівнів сформованості естетичної культури студентів; моделювання, педагогічний експеримент з метою впровадження нових педагогічних технологій формування естетичної культури; метод експертної оцінки, методи математичної статистики з метою аналізу результатів експериментальної роботи.

Теоретична цінність дослідження. Дослідженню проблеми професійної підготовки та становлення майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах присвячена значна кількість наукових праць з педагогіки та психології, дослідження її окремих психолого-педагогічних аспектів ведеться досить активно, зокрема у таких контекстах: теоретичні основи вдосконалення професійної підготовки вчителя (О.О. Абдуліна, М.Б. Євтух, Л.С. Нечепоренко та ін.), педагогічна діяльність як творчий процес (Н.В. Кічук, Г.В. Троцко та ін.), системний підхід до професійної підготовки студента (В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, М.М. Нєчаєв та ін.), формування професійних якостей особистості вчителя (Є.П. Бєлозерцев, О.І. Бульвінська, А.І. Щербаков та ін.), формування професійної готовності студента до педагогічної діяльності (В.Й. Бочелюк, Л.П. Кадченко, А.Й. Капська та ін.), індивідуалізація професійної підготовки (О.М. Пєхота, А.В. Ткаченко та ін.), формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя (Є.С. Барбіна, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна та ін.).

Положення теорії мистецької освіти та художньо-педагогічної підготовки викладачів мистецьких дисциплін обґрунтовано в працях вітчизняних вчених В. Бутенка, С. Коновець, Н. Миропольської, В. Орлова,

Г. Падалки, В. Радкевич, О. Рудницької, С. Соломахи та інших.

Варто зазначити, що, в цілому, дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва завжди приділялась належна увага. Так, теоретичні і методичні аспекти цієї підготовки представлено у доробку вітчизняних учених, педагогів, мистецтвознавців:

Є. Ігнатьєва, Д. Кардовського, В. Козлова, Б. Ломова, Б. Йєменського, Г. Орловського, М. Ростовцева, П. Чистякова. Засоби оптимізації художньо-педагогічної підготовки студентів вищих навчальних закладів вивчали дослідники: Н. Анісімов, Г. Бєда, М. Кириченко, В. Кузін, М. Маслов, Т. Міхова, М. Резниченко, Г. Смирнов, А. Терентьєв. Шляхи і засоби розвитку творчого потенціалу студентів художньо-графічних факультетів у процесі вивчення художніх дисциплін досліджували А. Бондарева, В. Зінченко, О. Ткачук, Є. Шорохов. Проблемою формування творчої спрямованості учителів образотворчого мистецтва та удосконалення їх методичної підготовки займалися С. Дембинський, Т. Комарова, В. Лазарєв, Л. Любарська.

Проблемам відродження народної творчості присвячено праці Є. Антоновича, Л. Баженова, П. Білецького, О. Данченка, О. Соломченка, М. Станкевича та багатьох інших. Вплив народного мистецтва на розвиток свідомості особистості був предметом уваги в дослідженнях О. Балл, О. Данченка, Р. Захарченка, І. Зязюна, Г. Васяновича. У контексті мистецької освіти ця проблема висвітлюється в працях Є. Маркова, Л. Масол, Н. Миропольської, О. Ростовського. Суттєвою є позиція сучасних авторів (Д.С.Лихачов, І.Ф.Ляшенко, В.П.Москалець), які відстоюють право особистості на виховання з першоджерел національних традицій.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами мистецьких дисциплін для розвитку естетичної компетентності студентів вищих начальних закладів та учнів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл. Пріоритетними напрямами подальшої роботи вважаємо розробку відповідних художньо-педагогічних технологій формування базових компетентностей на уроках художньо-естетичного циклу.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів
1. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. Дізнаються з бесід про значення фізичних вправ і режиму дня для здоров’я, праці людини. Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тіла й одягу. Роз ...

Освіта в добу Литовсько-Руської держави
Українське письменство домонгольської доби свідчить, що шкільна освіта на Україні стояла не нижче, ніж у Візантії у відповідні часи. Через те, що наші землі були під культурним впливом останньої, пол ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net