Завданням сучасної школи являється досягнення найбільш ефективної суспільної форми організації навчальної діяльності дітей. Однак, для цього необхідно знати природу й закономірності індивідуальних особливостей дітей як суб’єктів навчальної діяльності.
Необхідність спеціального вивчення індивідуальних особливостей дітей як суб’єктів навчальної діяльності також являється актуальним в аспекті розробки проблеми формування особистості молодших школярів.
В початковій школі у дитини закладається фундамент системи знання, які поповнюються в подальші роки, в цей же час формуються розумові та практичні операції, дії та навички, без яких неможливе подальше навчання та практична діяльність.
Причини труднощів в навчальній діяльності дітей в масовій школі розглядалися багатьма психологами і в якості таких називалися як непідготовленість до шкільного навчання, в крайній своїй формі виступаюча як соціальна та педагогічна запущеність; соматична ослабленість дитини; розумова відсталість (оскільки значна частина розумово відсталих дітей попадає в 1й клас загальної школи і лише після рокового безуспішного навчання там направляється через методико-педагогічні комісії у спеціальні школи); неактивні взаємовідношення с однокласниками та вчителем, гіперактивність дітей.
Гіперактивність виступає як одне із проявів цілого комплексу порушень, відмічуваних у дітей; основний дефект, пов'язаний з недостатністю механізмів уваги й гальмуючого контролю. Порушення поведінки супроводжуються серйозними вторинними порушеннями, до яких, насамперед, відносяться слабка успішність у школі й складності в спілкуванні з іншими людьми.
Проблема надання допомоги гіперактивним дітям багато років являється актуальною проблемою в психології та педагогіці. В навчальних закладах ведеться пошук умов, адекватних психічним та фізичним можливостям учнів з даної категорії. У всьому вищеописаному визначається актуальність даної роботи.
Об’єктом дослідження ми обрали дітей молодшого шкільного віку (6–11 років).
Предметом дослідження виступає соціально – педагогічна робота з гіперактивними молодшими школярами
Мета: виявити специфіку роботи шкільного соціального педагога з гіперактивними дітьми
Завдання:
Проаналізувати наукову літературу з питань гіперактивної поведінки дітей
Виявити основні причини і фактори ризику у процесі розвитку дитини з гіперактивною поведінкою
Встановити особливості соціально – педагогічної роботи з гіперактивними дітьми у шкільному просторі
Висвітлити практичні аспекти соціально – педагогічної роботи з гіперактивними дітьми в школі
На основі аналізу практичного досвіду розробити практичні рекомендації шкільному соціальному педагогу з корекційної роботи з дитячої гіперактивності
Цікаве про педагогіку і навчання:
Особливості екологічного
виховання учнів ПТНЗ
Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність. Спрямована на розвиток в учнів ПТНЗ екологічної культури. Завдання екологічного виховання в ПТНЗ: сприяти нагромадженню екологічних знань; ...
Основи технології писанкарства
Освітня: створити умови для формування в учнів понять про техніки писанкарства, про писанку та її види, про композицію українських орнаментів і принципи її побудови; сприяти актуалізації життєвого до ...