Своєрідність роботи шкільного соціального педагога з гіперактивними дітьми

Завданням сучасної школи являється досягнення найбільш ефективної суспільної форми організації навчальної діяльності дітей. Однак, для цього необхідно знати природу й закономірності індивідуальних особливостей дітей як суб’єктів навчальної діяльності.

Необхідність спеціального вивчення індивідуальних особливостей дітей як суб’єктів навчальної діяльності також являється актуальним в аспекті розробки проблеми формування особистості молодших школярів.

В початковій школі у дитини закладається фундамент системи знання, які поповнюються в подальші роки, в цей же час формуються розумові та практичні операції, дії та навички, без яких неможливе подальше навчання та практична діяльність.

Причини труднощів в навчальній діяльності дітей в масовій школі розглядалися багатьма психологами і в якості таких називалися як непідготовленість до шкільного навчання, в крайній своїй формі виступаюча як соціальна та педагогічна запущеність; соматична ослабленість дитини; розумова відсталість (оскільки значна частина розумово відсталих дітей попадає в 1й клас загальної школи і лише після рокового безуспішного навчання там направляється через методико-педагогічні комісії у спеціальні школи); неактивні взаємовідношення с однокласниками та вчителем, гіперактивність дітей.

Гіперактивність виступає як одне із проявів цілого комплексу порушень, відмічуваних у дітей; основний дефект, пов'язаний з недостатністю механізмів уваги й гальмуючого контролю. Порушення поведінки супроводжуються серйозними вторинними порушеннями, до яких, насамперед, відносяться слабка успішність у школі й складності в спілкуванні з іншими людьми.

Проблема надання допомоги гіперактивним дітям багато років являється актуальною проблемою в психології та педагогіці. В навчальних закладах ведеться пошук умов, адекватних психічним та фізичним можливостям учнів з даної категорії. У всьому вищеописаному визначається актуальність даної роботи.

Об’єктом дослідження ми обрали дітей молодшого шкільного віку (6–11 років).

Предметом дослідження виступає соціально – педагогічна робота з гіперактивними молодшими школярами

Мета: виявити специфіку роботи шкільного соціального педагога з гіперактивними дітьми

Завдання:

Проаналізувати наукову літературу з питань гіперактивної поведінки дітей

Виявити основні причини і фактори ризику у процесі розвитку дитини з гіперактивною поведінкою

Встановити особливості соціально – педагогічної роботи з гіперактивними дітьми у шкільному просторі

Висвітлити практичні аспекти соціально – педагогічної роботи з гіперактивними дітьми в школі

На основі аналізу практичного досвіду розробити практичні рекомендації шкільному соціальному педагогу з корекційної роботи з дитячої гіперактивності

• Феномен гіперактивності дитини: соціально-педагогічний огляд
• Узагальнена характеристика гіперактивної поведінки сучасних дітей: основні прояви, причини
• Особливості соціально-педагогічної роботи з гіперактивними дітьми в шкільному просторі
• Методичний супровід роботи шкільного соціального педагога з гіперактивними дітьми молодшого шкільного віку
• Соціально-психологічний тренінг для корекційної роботи соціального педагога з гіперактивними дітьми

Цікаве про педагогіку і навчання:

Техніка мовлення як необхідна передумова виразного читання
Виразне читання – мистецтво. Акт цього ж мистецтва, як твердять психологи, є творчим актом і не може бути відтворений шляхом чисто свідомих операцій. Навчити творчого акту мистецтва неможливо, та це ...

Народна педагогіка – першооснова національної системи навчання та виховання
Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання і навчання. Народна педагогіка стала першоосновою ст ...