Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Педагогіка » Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Як зазначено в “Національній доктрині розвитку освіти України XXI століття”, важливим завданням сучасної навчально-виховної системи є формування гармонійної, всебічно розвиненої, соціально адаптованої та здатної до самореалізації у суспільстві особистості. На сучасному етапі особливо актуальним стає питання творчого її розвитку. Одним із шляхів його вирішення є розвиток науково-дослідної діяльності учнів, зокрема залучення їх до роботи у науково-дослідних товариствах (НДТ) загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Такі НДТ розвивають творчі здібності учнів, вчать їх розраховувати на власні сили та розум, сприяють самореалізації особистості, започатковують навички наукового мислення.

Особливого значення організація наукової роботи набуває в школах нового типу – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нового типу, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

За часів радянської школи певний період часу наукова та дослідницька робота у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90 роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох школах з’явилася штатна одиниця “заступник директора з науково-методичної роботи”, до обов’язків якого входить координація як науково-методичної роботи вчителів, так і науково-дослідницької роботи учнів, що, безумовно, не є одне й теж саме. Але, якщо на разі сучасна школа прийняла на себе раніше не притаманні їй функції допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника, наукова робота учнів має розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень, робіт з питань управління навчальним закладом показав, що питання організації науково-дослідницької роботи учнів висвітлено в роботах В.І. Лозової, О.М. Микитюка, В.О. Соловйова, С.О. Васильєвої, В.А. Редіної, В.М. Гнєдашева, В.В. Голобородька, Ю.О. Туранова, В.І. Уруського та інших. Практично розробкою даного питання займаються керівники майже всіх шкіл нового типу, в тому числі харківських – Л. Безкаравайна, Н. Клименко, В. Гнєдашев, І. Бліох, С. Шепель, В. Рибальченко, О. Головченко, І. Дядченко, І. Івлева та інші. В сучасній літературі визначено сутність поняття “наукова робота учнів”, принципи науково-дослідницької діяльності, основні форми наукової роботи та методи їх реалізації. Науковці розглядають певні основні моменти історії формування науки, її роль у сучасному суспільстві. Також виокремленні головні напрями в діяльності навчальних закладів при впровадженні науки в школу, визначені тематика й напрями шкільних наукових досліджень. Але й досі не існує єдиної програми чи рекомендацій щодо організації наукових досліджень школярів. Таким чином, виникає протиріччя між необхідністю у шкільних наукових товариствах та відсутністю норм організації їх діяльності, між наявним та необхідним рівнем підготовленості керівників і педагогічних працівників до організації науково-дослідницької діяльності учнів, між необхідністю підвищення рівня організації цієї роботи в школах нового типу й незавершеністю теоретичної розробки відповідної процедури на основі програмно-цільового підходу.

Вищезазначені протиріччя зумовили необхідність вирішення наступних проблем:

розробка механізму забезпечення педагогічних працівників якісною своєчасною інформацією, необхідною для організації науково-дослідної роботи в школах нового типу;

розробка відповідного інструментарію оцінювання стану організації науково-дослідницької роботи учнів з урахуванням принципу об’єктивності;

з’ясування технології розробки комплексно-цільової програми щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів та вчителів у школах нового типу;

удосконалення управлінської майстерності керівників та педагогічної майстерності вчителів з означеної проблеми.

Отже, актуальність дослідження й вирішення даних проблем в умовах модернізації освітньої галузі, необхідність підвищення якості організації науково-дослідницької роботи в школах нового типу і вдосконалення роботи керівників та педагогів в означеному напрямі обумовили вибір теми дипломної роботи – “Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу”.

Об’єкт дослідження: науково-дослідницька робота учнів у школах нового типу.

Предмет дослідження: організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити основи організації науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу.

Відповідно до об’єкту, предмету та мети дипломної роботи нами висунуто таку гіпотезу: якість управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена за результатами діагностичних вимірювань і отримала позитивну експертну оцінку, та створити оптимальні умови для її впровадження в практику роботи навчального закладу.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження обумовили вибір наступних завдань:

Здійснити аналіз наукової літератури з означеної проблеми.

Вивчити теоретичні основи організації науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу.

Практично дослідити досвід роботи Харківської гімназії № 43 з проблеми організації науково-дослідницької роботи учнів.

Розробити комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації даного напряму діяльності та здійснити її експертну оцінку.

Розробити методичні рекомендації щодо впровадження комплексно-цільової програми в практику роботи навчального закладу.

Для досягнення мети і перевірки гіпотези нами використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових робіт з проблем управління школою, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, кваліметричний підхід до розробки критеріїв і показників стану організації науково-дослідницької роботи учнів;

емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження, бесіда, анкетування, вивчення практичного досвіду роботи керівників і педагогів.

Практичне значення дипломної роботи полягає в тім, що розроблена комплексно-цільова програма та надані методичні рекомендації щодо її впровадження можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах нового типу з метою підвищення якості організації науково-дослідницької роботи учнів.

База дослідження: Харківська гімназія № 43 Харківської міської ради Харківської області.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, відповідає поставленим меті та завданням; складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури із 100 назв, 2 додатків.

Основний зміст роботи викладено на 94 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 8 таблиць, 2 схеми, 7 рисунків. Додатки складають 6 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, проведено аналіз літературних джерел і ступінь розробленості теми, визначено науково-логічний апарат дослідження: об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання роботи; описано методи дослідження та базу дослідження, з’ясовано практичне значення дипломної роботи.

У I розділі розглянуто сутність та значення окремого напряму діяльності в школах нового типу – урочної та позаурочної науково-дослідної роботи учнів; надано модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій робот, визначено роль керівника навчального закладу в створенні умов щодо організації даного виду роботи в школах нового типу.

У II розділі здійснено аналіз якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів, за результатами аналізу складено комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації означеного напряму діяльності, проведено її експертизу, надано методичні рекомендації щодо впровадження програми в практику роботи навчального закладу.

Основним висновком дослідження є підтвердження гіпотези про те, що якість управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена за результатами діагностичних вимірювань і отримала позитивну експертну оцінку, та створити оптимальні умови для її впровадження в практику роботи навчального закладу.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Педагогічні можливості екскурсій
Інформація про педагогічні можливості екскурсій має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе вчителеві правильно визначити їх місце в системі інших форм навчальних занять під час ...

Досвід вивчення здорового способу життя
Викладене трактування ЗСЖ дозволяє більш широко висвітлили досвід соціологічних досліджень у близьких сферах. Як зазначалось, один з багатьох дослідницьких підходів розглядає здоров’я і добробут у ко ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net