Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів

Педагогіка » Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів

Дитина читає... Спрага знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного - все це втамовується дитячим читанням, яке по праву можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо не читає, або читає мало - це обмежує її розвиток настільки, що роки дальшого життя не можуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.

Дитяче читання відіграє велику роль у житті кожного з них, далеко більшу, ніж у житті дорослих. Книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Не залишається безслідним її вплив на розвиток та виховання підростаючого покоління.

Навчити дітей читати - одне з основних завдань школи. Його важливість підкреслював В.Сухомлинський, стверджуючи, що "читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе".

Від учителя початкових класів значною мірою залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи лишаться байдужими. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні знання, глибоке розуміння суттєвого.

На важливу освітню і виховну роль книжки в житті дитини вказував і К.Д.Ушинський. За його словами, вона впливає не лише на розум, а й почуття дитини. Тому й написав цінні методичні вказівки щодо керівництва дитячим читанням. Він писав, що зустріч з книжкою має бути якомога ранішою: "Шестимісячний вік - це вже не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє... Нехай малюк звикає до вашого голосу ... в поєднанні з книжкою".

Величезну роль читання усвідомлювали і зарубіжні вчені, письменники. Про роль книги йдеться у розділі з філософських "Дослідів" Монтеня, войовничих памфлетах Вольтера і Свіфта, ліричних роздумах Пруста. Дж.Мільтон писав: "Книгу не можна вважати неживою річчю, в ній приховані життєві сили, спроможні виявитися тією мірою, якою цю здібність виявляє геній, що створив її... Я знаю, що книги володіють життєвою і плодотворною силою, схожою на зуби легендарного Дракона, і якщо їх посіяти, то із землі можуть вийти воїни".

Канадські колеги стверджують, що проблема читання стоїть у них не менш гостро. Привчати до книжки малюка потрібно з пелюшок. Дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим. Найсприятливіші умови для вироблення добрих звичок - у ранньому віці. Звикнути до книжки з малоліття - це не лише полегшити собі подальше життя, а й зробити його цікавішим, насиченішим. І ніякий телевізор чи відео тут не суперник. Насолода, котру малюк дістає від казки, прочитаної перед сном, допомагає розвинути позитивне ставлення до читання. А якщо це переходить у повсякденне заняття, то він переконується, як високо ви цінуєте книгу, коли не жалкуєте відводити йому дорогоцінний і часто обмежений час. Усе, що важливо для вас, набуває цінності й для дитини. І незабаром малюк почне "допомагати" вам читати: перегортатиме сторінки, вказуватиме на слова. У такий спосіб він пізнає правила писемної мови: початок і кінець книжки, рядка, сторінки. Збагачується і словниковий запас, розвивається уява.

Сьогодні, в період становлення української мови, як державної, дуже важливо прищеплювати дітям любов до книги, до живого літературного слова, а без цього неможливе існування народу, як нації. Дуже багато зроблено на шляху прилучення дітей до книги, до самостійного читання. Для швидкої орієнтації у світі, що стрімко змінюється, вчитися читати потрібно якнайраніше, і, безумовно, швидко й свідомо сприймати прочитане. Якщо взяти до уваги той факт, що ще 1990 рік був оголошений ЮНЕСКО роком грамотності, свідчить, що уже десятиліття тому ця проблема схвилювала не тільки нас, а й все цивілізоване людство. Та навчити по-справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами.

Навчальні програми з читання в молодших класах передбачають вивчення значного за об'ємом і різноманітного за змістом матеріалу, який допомагає збагатити школярів знаннями про різні сторони життєдіяльності людини, суспільства і природи. В якості основної і обов'язкової умови правильного і ефективного проведення занять програма передбачає таку організацію уроків читання, при якій робота з книжкою забезпечить оволодіння дітьми навичок свідомого, правильного, виразного і швидкого читання - цього важливого і специфічного засобу розкриття внутрішнього світу і естетичних якостей читача.

Навички читання необхідні при вивченні всіх навчальних предметів. Являючись важливим видом мовної діяльності, читання в початкових класах виступає в якості своєрідного предмета навчання і одночасно - засобу навчання. Таким чином, уміння добре читати, стійкий інтерес до книги залишають свій слід у свідомості кожної дитини. Саме тому уроки читання покликані розвивати в молодших школярів тягу до книг, любов до читання, прищеплювати їм корисні для життя і подальшого навчання уміння і навички.

Виходячи з широкого розуміння ролі книжки в навчальному процесі, автори сучасних дитячих книг та шкільних підручників провели велику роботу щодо їх удосконалення, намагаючись врахувати останні досягнення психолого-педагогічної науки і передової педагогічної практики (проблемне викладання матеріалу, завдання й матеріали для проведення самостійної дослідницької діяльності, системи завдань до тексту, ілюстрацій, розраховані на активну пізнавальну діяльність учнів. Крім цього, намітились ефективні шляхи використання підручника для проблемного навчання безпосередньо на уроці.

У чому ж суть проблемного навчання і яку роль відіграє воно в проблемних аспектах формування читацьких навичок школярів?

Спеціальні дослідження, історія розвитку шкільної освіти показують, що вирішальними при цьому виявляються мета, завдання, зміст і структура навчального процесу. У педагогічній і психологічній літературі за останні три десятиліття виділено і проаналізовано структуру трьох типів навчання -інформаційно-повідомляючого, пояснювально-ілюстративного і проблемно-пошукового (М.М. Скаткін, М.І. Махмутов, А.М. Матюшкін, Т.В. Кудрявцев та інші. Показано, що всі зазначені типи навчання взаємозв'язані. Разом з тим, проблемно-пошукове навчання найбільше сприяє зближенню процесу навчання в школі з науковим пізнанням, з творчим мисленням. Водночас, проблемне навчання може розвиватися тільки на основі пояснювально-інформаційної функції навчального процесу.

Що ж таке проблема і яка її суть у висвітленні пропонованої теми? Проблема, насамперед, передбачає наявність проблемної ситуації, яка відображає такий психічний стан учня, який можна охарактеризувати, як інтелектуальне утруднення, спосіб подолання якого школяр має шукати і може знайти завдяки власній пізнавальній активності і самостійності.

У пропонованій роботі розглядаються лише деякі аспекти багатогранної проблеми формування навичок читання і способи її розв'язання шляхом запропонованої системи вправ і завдань по організації навчального процесу з метою удосконалення техніки читання.

Слід зазначити, що ця проблема мало досліджена нашою методичною наукою, тому й виникає багато питань і суперечностей, і далеко не на всі з них є переконливі відповіді. У пошуках відповідей бодай на частину цих питань, необхідно проаналізувати всі "за" і "проти", які стосуються способів розв'язання даної проблеми.

Стаття доктора педагогічних наук І.Т. Федоренка і доцента В.І. Кузнецової "Проблемність і підготовка учнів до засвоєння знань" підкреслює мотиваційний аспект формування читацьких навичок молодших школярів. У ній узагальнено значну кількість досліджень з цього питання, а також наведено результати власних експериментів. Щоб в учня виникла потреба в знаннях - наголошують автори статті, - він повинен мати інформацію про існування цих, ще не пізнаних ним знань, про їх значимість;

усвідомити, що наявних у нього знань ще не достатньо для оволодіння новими.

У статті доцента О.Я. Боданської "Формування прийомів пізнавальної діяльності з підручником" розв'язуються важливі питання операційної сторони навчального процесу, що нерідко залишають поза увагою дидактики, методисти й вчителі, захоплюючись змістовою стороною навчання. Поза всяким сумнівом, успіх навчання визначається насамперед його змістом. Але його слід розглядати тільки в єдності з операційною і мотиваційною сферами пізнавальної діяльності учнів. Важливим є той факт, що формування прийомів пізнавальної діяльності автор статті вирішує на основі праці учнів і вчителя з підручником - першою науковою книгою школяра. Серед прийомів пізнавальної діяльності учнів з текстом, документами та ілюстраціями підручника автор аналізує прийоми виділення і доведення головної думки тексту, прийоми постановки запитань до тексту підручника, порівняння текстів, групування матеріалу за вказаними ознаками, вироблення логічних схем тексту, порівняльний аналіз тексту та ілюстрацій підручника, самих ілюстрацій та ін. Цінно, що автор прагне одночасно сформулювати умови і методику формування навчально-пізнавальної діяльності учнів під час навчання дітей читанню і оволодіння ними прийомами швидкочитання.

У статті кандидата педагогічних наук С.П.Бондар "Роль аналогії в проблемному навчанні" ґрунтовно показано різні етапи організації навчального процесу під час формування читацьких навичок молодших школярів. С.П.Бондар показує, як за допомогою аналогії розв'язується широка і важлива проблема - логічний шлях навчальної роботи, який у кінцевому результаті формує в школярів стійкий інтерес до книжки, уміння швидко сприймати і аналізувати прочитане, орієнтуватися на сторінках підручника, узагальнюючи, систематизуючи та конкретизуючи запропонований матеріал.

У статті доцента, кандидата наук В.І.Лозової "Використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань учнів" добре продумані зразки прикладів проблемної перевірки знань і набутих навичок з оволодіння технікою читання. Тут викладено матеріал багаторічних досліджень автора, проте "проблемний" підхід до контролю і перевірки набутих знань ще не знайшов належного поширення в практиці навчання. Водночас у статті виразно і переконливо показано: творча діяльність і зацікавленість з боку учнів і вчителя дає вражаючі результати.

Як показали дослідження завідувача лабораторії педагогічної діагностики Донецького держуніверситету В.М.Зайцева, більшість дітей, що погано читають, - меланхоліки та флегматики. І навпаки, ті, хто добре володіє цією навичкою, - здебільшого холерики та сангвініки. Вчителям це бажано знати, щоб відповідно впливати на вихованців, досягати позитивного результату в письмі та в лічбі, швидкого виконання трудових операцій, фізичних вправ завдяки швидкочитанню. Власне, це й якісно вищий рівень інтелекту дитини.

Дослідження В.М.Зайцева базуються на застосуванні системи вправ на основі методичних рекомендацій професора І.Т.Федоренка. Завдяки їй в учнів виробляється навичка якісного запам'ятовування складних текстів, підвищується інтелект дитини.

Проте, це питання на даний час ще недостатньо вивчене. Недостатня й якість впровадження передового педагогічного досвіду в практику, що й породжує проблему формування читацьких навичок молодших школярів, як педагогічну проблему.

Тому незаперечним є той факт, що в період розбудови школи та переході її на 12-річний термін навчання результатом є те, що пропоновані у програмах норми техніки читання та розуміння учнями прочитаного тексту, не мають достатньої науково-експериментальної основи. Сама ідея необхідності спеціальних матеріалів для ретельного вивчення досягнень учнів у читанні хоч і набирає дедалі більше прихильників, та ще не є загальновизнаною. Отже, перед науковцями, методистами, вчителями-практиками виникла потреба в удосконаленні навичок читання, здійснення масових досліджень з метою їх стандартизації та застосування у повсякденній практиці, що є доказом наукової організації праці в школі.

Тема дипломної роботи "Проблемні аспекти формування навичок читання молодших школярів" є актуальною сьогодні, бо від ступеня сформованості читацьких навичок залежить не тільки навчання та успішність учнів у середній ланці, а й інтелект дитини, як особистості.

Об'єкт дослідження: психолого-дидактичні основи процесу формування читацьких навичок.

Предмет дослідження: проблемні аспекти формування читацьких навичок молодших школярів.

Метою дипломної роботи є дослідження шляхів вдосконалення навичок читання в початкових класах.

Завдання дослідження:

Вивчити стан дослідження проблеми в психолого-педагогічній і методичній літературі та в практиці сучасної школи.

Розробити зміст експериментальних досліджень та виявити його вплив на ефективність даних процесів.

Провести кількісно-якісний аналіз отриманих даних з метою його узагальнення і вироблення рекомендацій для втілення в практику сучасної школи.

Гіпотеза: ефективне формування читацьких навичок молодших школярів можливе за умови:

застосування на кожному уроці читання спеціальних вправ, що мають на меті розвиток техніки читання та розуміння прочитаного;

досягнення позитивних результатів шляхом дотримання системи роботи та методичного оновлення уроків читання в поєднанні з високим професіоналізмом та творчим підходом учителя до справи;

3) застосування на уроках диференційованих завдань, спрямованих на опанування навичками швидкочитання.

Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, які включають п'ять параграфів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота містить 6 малюнків, 1 таблицю і 3 діаграми.

У процесі написання дипломної роботи використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження. Основними методами стали: аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, протоколювання уроків та психолого-педагогічний експеримент. Практична частина характеризується відомими працями І.Т. Федоренка, В.М. Зайцева, В.І. Кузнецової, Є.Г. Сарапулової, в яких висвітлюються питання визначення основних методів організації дитячого читання і шляхів формування читацьких навичок в сучасній школі.

Питання ролі читацьких навичок у навчанні школярів і засобів їх формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали О.Я.Савченко, Л.А. Свінкова, Г.Я. Бабенко, В.І. Лозова, А.М. Алексюк, А.І. Зільберштейн, Н.Ф. Скрипченко, М.С. Вашуленко, І.П. Ґудзик.

Проте наукових праць, спеціально присвячених проблемним аспектам формування читацьких навичок молодших школярів немає. Тому визначення теми дослідження обумовлене її актуальністю, оскільки, проблема, що нами розглядається у психолого-педагогічній літературі потребує ще свого розвитку.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Ігри до уроків образотворчого мистецтва
Ігри можуть бути іще однією формою перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його барву, величину, пропорції, положен ...

Типові труднощі малокомплектних шкіл
Організація навчально-виховного процесу у малокомплектних школах має певні особливості. Курсова підготовка учителів, здійснювана здебільшого у навчальний період, хвороба учителя або відсутність його ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net