Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст

Педагогіка » Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст

Вступ України до Ради Європи зумовив звернення першочергової уваги до правового регулювання та уніфікації організаційно-методичних характеристик діяльності закладів вищої освіти, приведення їх у відповідність до світових стандартизованих вимог. Згідно з державною національною програмою «Вчитель» важливою є проблема поліпшення культурологічної, мовної підготовки вчителів у зв'язку зі зростаючою потребою міжнародного спілкування та співпраці. Зокрема, стає надзвичайно актуальною підготовка вчителів-філологів, викладачів іноземних мов у контексті забезпечення в повному обсязі передбаченого навчальними планами переходу до вивчення іноземної мови, починаючи з 2 класу.

На сучасному етапі суспільство висуває дедалі різнорідніші вимоги до системи освіти. Тому в умовах сьогодення підвищується моральна, виховна та методологічна функція історичного пізнання, осмислення досвіду, соціально-економічних та культурних процесів у світі та в нашій країні.

Фундаментальними щодо проблем історії розвитку підготовки вчителя є роботи Т. Корнейчика, Ф. Корольова, В. Майбороди, Ф. Паначина. Питання професійно-педагогічної підготовки, методи, прийоми роботи вчителя після соціально-політичних подій 1917 р. вивчались дослідниками С. Гусєвим, П. Груздєвим, М. Зотіним, О. Сухомлинською, М. Рубінштейном. У витоків розробки наукових основ формування особистості вчителя на Україні, в тому числі його професійно-педагогічної підготовки стояли перші керівники Міністерства освіти УНР М. Василенко, І. Огієнко, І. Стешенко та керівники Наркомпросу України В. Затонський, Я. Ряппо, М. Скрипник, відомі українські та російські педагоги: П. Блонський, Г. Ващенко, І. Шаровольський, М. Калинович, С. Сваченко, М. Бородська, Є. Мартьянова, А. Фінкель, Л. Булаховський та ін. В їхніх роботах визначалися шляхи і форми підготовки вчительських кадрів на різних етапах розвитку суспільства, визначалися не лише вимоги до вчителя, але й задачі, принципи, зміст та методи, окремі структурні компоненти професійної підготовки. В історії вищої педагогічної школи питання підготовки педагога-фахівця займало провідне місце на сторінках періодичних, науково-публіцистичних та спеціальних видань. Даному питанню особливої уваги надавали українські вчені-науковці, громадські діячі 1920-тих рр.: А. Буравцова, Г. Ващенко, М. Горохов, В. Затонський, Я. Ряппо, М. Шатунов, Г. Шуміло.

Разом з тим, аналіз історико-педагогічних праць дозволяє констатувати, що проблема педагогічної підготовки вчителів-філологів у вищих закладах України не була предметом окремого логіко-системного дослідження. Залишаються невивченими особливості організаційного, змістовного і методичного забезпечення підготовки вчителів-філологів, роль педагогічної практики в системі підготовки відповідних вчительських кадрів у першій половині ХХ ст., коли відбувалося становлення національної освітньої системи та поступова її уніфікація.

Таким чином всебічний аналіз літературних та нормативних джерел, об’єктивна потреба розв’язання завдань розвитку неперервної професійної педагогічної освіти, соціально-педагогічна значущість вивчення й узагальнення позитивного досвіду підготовки вчителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах, недостатня розробка історико-педагогічного аспекту даної проблеми зумовили доцільність проведення дисертаційного дослідження на тему: «Організація мовної підготовки педагогічних кадрів в Україні у першу половину ХХ ст.»

Мета дослідження – систематизувати теоретичні питання та узагальнити практичний досвід мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст.

Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження.

Дослідити становлення ідеї мовної підготовки вчителів в історії вітчизняної педагогічної думки.

Визначити провідні тенденції та особливості мовної підготовки вчителів на різних етапах функціонування вищих навчальних закладів України у першій половині ХХ ст.

Конкретизувати специфіку змістовного забезпечення мовної підготовки вчителів.

Узагальнити досвід організації навчання вчителів у різних типах вищих навчальних закладів України у досліджуваний період та показати шляхи творчого використання позитивного педагогічного досвіду в умовах сьогодення.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у вищих освітніх закладах України у першій половині ХХ ст.

Предмет дослідження – питання теорії та практика змістовно-методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах України у першій половині ХХ ст.

Теоретичним підґрунтям для розробки дослідження стали: концепції гуманізації педагогічної освіти, багаторівневої підготовки педагогічних кадрів; концептуальні наукові узагальнення, положення та висновки у працях учених, присвячених проблемам професійної педагогічної освіти, матеріали науково-методичних видань та періодики 1920-х рр. В ході дослідження були проаналізовані науково-педагогічні публікації діячів Міністерства освіти та Наркому освіти України М. Василенка, Г. Гринька, В. Затонського, М. Зотіна, І. Огієнка, С. Русової, Я. Ряппо, М. Скрипника, І. Стешенка, а також роботи відомих українських педагогів Г. Ващенка, Я. Мамонтова, О. Музиченка, В. Раднікова, М. Розенштейн, Я. Чепіги, М. Шатунова, Г. Шумила та ін.

Методологічну основу дослідження склали: теорія наукового пізнання з її вимогами об’єктивності й доказовості; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про людину як найвищу цінність суспільства; положення про діалектичний взаємозв’язок сучасного і минулого та необхідність вивчення суспільно-педагогічних явищ у конкретно-історичних умовах, про залежність «одиничне – часткове – загальне»; основні методологічні положення Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХ столітті, концепції національної системи і педагогічної освіти. Дослідження базується на принципах системності, комплексності, історичної об’єктивності й культуровідповідності.

Джерельна база дослідження: документи УНР, Гетьманату та Директорії Міністерства освіти, бюлетені, обіжники, постанови, циркулярні розпорядження Народного Комісаріату освіти України, інструктивно-методичні матеріали; матеріали, постанови та розпорядження Головпрофосу, Колегії Народного Комісаріату освіти України; рішення з’їздів та нарад з проблем педагогічної освіти; щорічні звіти Інститутів Народної освіти, Вищих трирічних педагогічних курсів, педагогічних технікумів; 6) літературні джерела з фондів Центральної наукової бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України, бібліотеки науково-дослідного інституту педагогіки АПН України, Парламентської бібліотеки України, Харківської Державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, наукових бібліотек Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Методи дослідження: науково-історичний, проблемний і логічний аналіз історико-педагогічної літератури, історико-педагогічний аналіз робіт видатних педагогів. Історико-логічний аналіз та систематизація архівних джерел; хронологічний, ретроспективний, порівняльний аналіз історико-педагогічних документів і матеріалів, що здійснювався з позицій об’єктивності та конструктивної критики. Проводилися: порівняння, співставлення, класифікація, узагальнення історичних фактів, педагогічних ідей та висновків.

підготовка вчитель педагогічний мовний

Цікаве про педагогіку і навчання:

Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення
Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Дем’яненка, Ф.М. Борозьонової. Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощ ...

Пізнавальна діяльність учнів та особливості її активізації під час вивчення шкільної біології
Структура відносин в сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна рівня технологій в усьому світі - вс ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net