Педагогічний досвід формування екологічної культури молодших школярів

На думку А. Лука, «дитячі ігри з їх вільним польотом фантазії, вірою в реальність цієї фантазії і в той же час з признанням якихось правил та обмежень, мають безумовну схожість з творчим процесом і служать доброю школою творчого «мислення».

Створена грою творча пошукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого школяра в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Неабиякого значення слід надавати урокам милування природою. Вони відбуваються здебільшого на лоні природи і поєднують у собі музику та образотворче мистецтво, трудове навчання та ознайомлення з навколишнім, читання та валеологію. Такі уроки сприяють розвитку у дітей образного мислення, уяви, уваги, почуттів, мовлення і, звичайно, творчих здібностей. В системі цих уроків здійснюється екологічне виховання.

Під час екскурсій:

– проводимо спостереження і занотовуємо їх;

– малюємо пейзажі, передаючи почуття в кольорах;

– складаємо букети з природних матеріалів (сухих гілок, шишок тощо);

– декламуємо вірші, розповідаємо казки;

– проводимо словникову роботу (підбір гарних слів, римування, пояснення незрозумілих слів);

– виготовляємо картини з природного матеріалу.

Продовжуємо заняття в класі:

– вивчаємо твори відомих поетів та письменників;

– слухаємо музику та «малюємо» словесні малюнки;

– читаємо вірші під музичний супровід;

– підбираємо музику за настроєм;

– розучуємо і виконуємо пісні про природу та пори року.

Після таких уроків діти завжди радісні та збуджені, бо отримали насолоду і задоволення від своєї праці, зуміли побачити красу природи, відкрили свої серця назустріч добру і любові. Не лише на уроках, а й в позаурочний час Ольга Іванова намагається здійснювати екологічне виховання, влаштовуючи для дітей та батьків різні заходи.

Вчителька разом з дітьми вчиться не лише бачити красу природи, любити та співчувати їй, а й намагається допомогти: садить разом з дітьми дерева й квіти, доглядає за тваринами, підгодовує птахів узимку.

Неля Горпинич, вчителька ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м. Гуляйполя Запорізької області. Вона вважає, що спілкування з природою найкраще відбувається на уроках художньої праці.

Основна мета її уроків художньої праці – донести до свідомості дітей уміння бачити навколо красу, відкривати для себе нове у навколишньому світі, радіти відкриттям. Головне – навчити дітей помічати і захоплюватися її неповторністю Тоді стане зрозумілою логіка взаємозв’язку природи і людини-творця, яка навчається в природи не тільки краси, а й мудрості, пізнає її таємниці

Перший урок художньої праці з першокласниками Неля Горпинич проводить серед природи Дійсно, краса навколо – куди не глянь! А чи вміємо ми бачити красу росинки, в якій відбивається небо, дерева, павутинки, ніжність трави, квітів? Чи завжди в малому ми бачимо велике?

Саме природа надихає людину. Але щоб відобразити її красу, людина повинна спочатку зрозуміти її, вивчити і відчути.

На початку уроку вчителька запитує дітей: «Хто ж є вчителем людини? Хто навчив її створювати легкі тканини, плести мереживо?» Діти розглядають павутинки, краплинки роси, рослини, комах і роблять висновок: «Звичайно ж, природа!» Людина, навчаючись у природи, спочатку вивчає її, замальовує форми, які найбільш сподобались, намагається точно передати колір, конструкцію, а потім використовує у своїх роботах, трішки змінюючи їх. Наприклад, побачила людина квітку дзвіночка, роздивилась її, помилувалась, потім перемалювала її форму, намагаючись точно передати колір – і раптом вирішила зробити світильник подібної форми. Також кетяги ягід калини, горобини, винограду підказали людині ідею створення прикрас.

Неля Горпинич пропонує школярам самостійно знайти у навколишньому середовищі аналоги природних форм. Діти помічають, що павутина підказала людині, як створити мереживо. До речі, оренбурзькі хустки так і називаються – «павутинки». А якщо подивитися через краплинку роси, то можна помітити, що вона збільшує зображення в кілька разів. Так на основі цього виникли оптичні прилади. І таких таємниць у природи безліч. Треба тільки навчитись їх бачити.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі на прикладі історичного розвитку
Краєзнавче виховання в Україні велося ще за часів Київської Русі: підлітки залучались до ремесел і домашньої роботи, вивчали побут, культуру рідного краю, видовий склад та особливості місцевої флори ...

Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування організаційних умінь і навичок
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що формування організаційних умінь і н ...