Педагогічні умови формування екологічної культури молодших школярів

– Діти, а як ви думаєте, зруб криниці або цямриння, роблять лише з каменю? Правильно, ще цямриння буває дерев’яне, його викладають з колод, ось таких, що лежать збоку криниці. Тоді криниця-журавель виглядає ось так. (Показує картинку).

– То як називається нижня частина криниці? Якою вона буває?

– Як називається верхня частина криниці? З чого її роблять? Чим прикрашають?

– Діти, а чи хочете ви себе відчувати хоч трішки маленькими журавлями? Журавлі найбільше люблять ті місця, де трава висока, густа. Ось давайте і ми з вами відшукаємо тут найзеленішу, найгустішу. (Діти ходять по подвір’ю і знаходять найгустішу траву біля криниці.).

– Відшукали? Де вона росте? Так, біля криниці. Дуже добре ви шукали. А тепер сядьте, спочиньте і послухайте мене.

У народі кажуть: де вода, там і життя. То ж недарма з давніх-давен зберігся звичай, що криницю копати в будь-якому місці не можна. В кожному селі шукають місце криниці по-своєму. Ось у цьому селі колись жив дід, який ходив по селі і шукав місце, де можна копати криницю. Там, де густа і зелена трава, він прикладав вухо до землі і слухав, чи шумить вода. Там, де він чув шум води, копали криницю. Вода в ній була чиста, холодна і смачна. Воду з криниці п’ють, нею миються, в ній перуть одяг. Раніше не могли в кожному дворі поставити криницю. Могла бути одна-дві криниці на все село, тому люди ходили по воду далеко, взявши коромисла і відра.

Ось подивіться, як наша господиня йде по воду. Через плече у неї коромисло. На ньому два дерев’яних відра, їх називали в давнину коновками. Господиня начеплює коновку на журавель і дістає воду. (Частує нею дітей і примовляє:

Із криниці-студениці,

Що під вишнями в саду,

Я водиці-льодяниці

У відерці наберу.

Дам напитися, освіжитися

я малятам в холодку,

їм водиця-льодяниця

Буде завжди до смаку.

Діти дякують. Вчитель запитує у дітей.

– Чи смачна вода? А яка ще вода буває? А ви знаєте:, чому вона холодна і чиста? Тому, що в криниці б’є джерело. А джерельна вода дуже холодна і смачна. Смачнішої від джерельної немає ніде. А чи бачили ви ще де-небудь джерела? Так, у лісі.

Учень розповідає вірш М. Чумарної «Лісове джерельце».

Лісове джерельце,

Добре в нього серце,

Всім дає водиці,

І звірятку, й птиці,

Дереву й травиці, Квітці і людині,

Тому не міліє,

Дзюркотить, радіє,

Із лісів дзвінкою

Витіка водою.

Вчитель разом з учнями дякує господині за гостину.

Підсумок заняття.

Запропонована форма роботи забезпечує розвиток спостережливості школярів, їх моральних почуттів, щодо збереження природи, захисту її, любові до неї. Разом з тим, такий урок-екскурсія забезпечує розвиток естетичних почуттів, довільної уваги, вміння конкретизувати та класифікувати об’єкти та явища оточуючого світу.

Брати наші менші

Гра-драматизація

Програмові завдання: закріпити знання про єдність усіх живих істот на Землі, розвивати допитливість, виховувати гуманне ставлення до тварин.

Головні дійові особи: казкар, хлопчик, дівчинка, чоловік, птах, риба, бджола.

В епізодах: птахи (не більше трьох), комахи (бабка, метелик), морські тварини (мушля, морський коник).

Декорація: хатинка, біля хатинки лавка.

Входить казкар

Казкар. Любі друзі, сьогодні ви почуєте чудову казку про те, як хлопчик та дівчинка мріяли політати в небі, потрапити на морське дно та зазирнути у самісіньке осердя квітки. А чи здійснилася їхня мрія – зараз дізнаєтеся.

У сиву давнину жили собі чоловік та жінка у маленькій хатинці біля моря, попід високою горою. Мали двоє діточок – хлопчика й дівчинку. І не було, крім них, на всій Землі анікогісінько. Якось діти почали із татом розмову…

Казкар іде геть. З’являється чоловік, сідає на лавку біля хатинки. До нього підбігають діти.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Гра, як засіб розвитку міжособистісних стосунків у старших дошкільників
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті гр ...

Особливості діалогічного мовлення та його функції
Діалогічне мовлення характеризується певними комунікативними психологічними й лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в меж ...