Форми і методи пропаганди логопедичних знань з батьками дітей з порушеннями мовлення

Щоденники інформують батьків про успішність дитини. Відзначимо, що в них не передбачене оцінювання за бальною шкалою, а лише інформація про виконану роботу на занятті в групі та її результати.

Прайс-листи орієнтують батьків у великій різноманітності розвиваючих ігор, наукової літератури та іграшок, що наповнили ринок. Текст складається педагогами групи з урахуванням їх необхідності і корисності для дитини. Вказівка адреси магазинів і цін заощадить час батьків, який вони з успіхом можуть використовувати для спілкування зі своєю дитиною.

На думку В. Ричкової, роботу з батьками дітей з порушеннями мовлення доцільно проводити у двох формах: письмовій та усній. Дослідниця підкреслює перевагу письмової форми: по-перше, безпосереднє спілкування вимагає багато часу; по-друге, батькам важко утримати в пам'яті всю інформацію, яку вони послідовно одержують від педагогів; по-третє, для того, щоб батьки змогли осмислити і використовувати отримані рекомендації, їх необхідно переконати в цьому, запропонувати певний алгоритм дій і озброїти пам'яткою, яка дозволить здійснювати ці дії послідовно й точно.

Н. Вершиніна наголошує, що робота з батьками може бути побудована в такий спосіб: логопедом проводяться консультації у вигляді батьківських зборів, на яких повідомляються основні відомості про мовленнєві порушення в дошкільників, їх причини, прояви, можливості корекції. Щоденне консультування батьків з питань мовленнєвого розвитку дітей, рекомендації з виконання домашніх завдань проводяться здебільшого вихователями з урахуванням психологічних особливостей батьків.

Таким чином, аналіз наукової літератури дозволяє стверджує, що метою пропаганди логопедичних знань є формування психолого-педагогічної компетенції батьків дітей з порушеннями мовлення. Завданнями пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи.

Дослідження вчених довели, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам і має здійснюватися в таких напрямах: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекціно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

Варіанти взаємодії з родиною дитини в процесі пропаганди логопедичних знань різні: відвідування співробітниками родини вдома, анкетування батьків проведення дня відкритих дверей у групі, участь батьків у складанні індивідуальних планів розвитку їх дитини, щоденні бесіди під час прийому дітей, індивідуальні консультації, свята на мовленнєву тематику, розміщення інформації для батьків на дошці оголошень, оформлення кімнати для бесід з фахівцями, зустрічей з іншими родинами, можливість брати напрокат розвиваючі ігри, іграшки, посібники з педагогіки та логопедії. При проведенні роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей з порушеннями мовлення з-поміж серед усіх форм роботи (колективна, індивідуальна, наочна) особливої ваги набуває оволодіння батьками практичним прийомами роботи, що дуже важливі для досягнення результатів у корекційному процесі. Це не просто механічне виконання завдань і вправ, а рівень самосвідомості й зацікавленості батьків, який сформувався у них завдяки поетапній, вдумливій роботі логопеда та вихователя. Показником рівня самосвідомості батьків виступає розуміння важливості й потреби набуття знань і вмінь для здійснення практичної допомоги своїй дитині.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання дитячих музичних інструментів на уроці музики
Прикладом використання на уроках музичних інструментів може служити «Семеро козенят» з опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят». Дитяча творчість починається з «обстеження» звукових можливостей інстру ...

Розробка бальної системи шкалірування з деталізацією по кожному оцінюваному параметру
Наступним етапом формування оцінної моделі є розробка критеріїв по кожному оцінному параметру, виходячи з вибраної бальної шкали. Враховуючи найзвичнішу і зручну для поставленої задачі 5-ти бальну шк ...