Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Сторінка 1

З метою діагностики рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення ми провели експериментальне дослідження. Дослідження ми проводили на базі Решетилівського ДНЗ «Ромашка». В експерименті взяли участь 34 дитини старшої вікової групи «Яблучко», їхні батьки в кількості 15 осіб.

Дослідження тривало у чотири етапи.

На першому етапі – жовтень 2010 року – було визначено мету та завдання діагностики, розроблено методичний інструментарій. З метою узагальнення теоретичного матеріалу використано аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження.

Завдання другого етапу (констатувальний) передбачали: 1) визначення рівня сформованості усного мовлення дітей із порушеннями мовлення; 2) з’ясування рівня сформованості логопедичних знань батьків.

На третьому етапі (формувальному) – листопад 2010 р. – на основі узагальнення отриманих даних здійснено апробацію розробленої нами системи пропаганди логопедичних знань з батьками дітей із порушеннями мовлення.

Четвертий етап (констатувально-контрольний) передбачав порівняння даних констатувального та констатувально-контрольного експериментів з метою визначення ефективності розробленої методики.

В процесі організації дослідження ми виходили з того, що ефективність подолання мовленнєвих порушень у дітей залежить від виду мовленнєвої патології, вчасно розпочатої логопедичної роботи і від активної участі в цьому процесі батьків дошкільників.

Отже, для розв’язання першого завдання констатувального експерименту була розроблена методика діагностика дітей із порушеннями мовлення. В експериментальній групі навчаються дошкільники із ЗНМ різного ступеня. Оскільки загальний недорозвиток мовлення характеризується порушенням всіх компонентів мовленнєвої системи – фонетико-фонематичної, лексики-граматичної та смислової, як основний метод дослідження ми використали власну методику, розроблену на основі теоретичного узагальнення з проблеми дослідження.

Методика, розроблена нами на основі методичних рекомендацій, дозволяє провести об'єктивну діагностику, простежити динаміку мовленнєвого розвитку дитини й оцінити ефективність корекційного впливу. Вона включає п’ять серій, кожна з яких поєднує мовні проби наростаючої трудності.

У процесі обробки отриманих даних були виявлені дві групи дітей: до першої увійшли дошкільники, в яких не було виявлено ЗНМ (таких виявилося 15), до другої увійшли діти із ЗНМ з фонетико-фонематичними порушеннями, у яких дефекти звуковимови охоплюють 2-3 фонетичні групи, спостерігається порушення слухової диференціації звуків і фонематичного аналізу (таких виявилось 15).

Групу з 15 дошкільників із ЗНМ, у яких спостерігається порушення звуковимови, ми розділили на 2 підгрупи – експериментальну групу (надалі позначимо як ЕГ), до якої увійшло 8 дітей, та контрольну (надалі – КГ), до якої увійшло 7 дітей.

На основі отриманих результатів обстеження, можна визначити, що в усіх підгрупах дошкільників можна розподілити за такими рівнями сформованості сенсомоторного розвитку мовлення: високий (100 - 70% успішності), середній (69,9-40% успішності) та низький (39,9% і нижче).

І. У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень фонетико-фонематичної системи мовлення виявлено у 7 дітей; середній – у 9 дошкільників, низький – у 3. При виконанні завдань на перевірку артикуляційної моторики помилок не спостерігалося. Стан артикуляційного апарата в нормі.

У групі дітей із ЗНМ високий рівень розвитку мовлення виявили у 2 дітей експериментальної групи і 2 дітей контрольної групи, середній рівень - у 1 дитини експериментальної групи і 2 дітей контрольної групи; низький рівень виявили 5 дітей експериментальної групи і 2 – контрольної.

ІІ. У процесі обробки отриманих даних були виявлені три групи дітей з високим (І), середнім (ІІ) та низьким (ІІІ) рівнем розвитку граматичної будови мовлення.

У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень виявили 10 дітей, середній – 7, низький – 2.

Високий рівень виявили 4 дошкільника експериментальної групи і 5 дошкільників контрольної групи, середній рівень успішності показали 4 дошкільника (2 дітей з експериментальної і 1 дитина з контрольної груп), і низький рівень (успішність виконання завдань - у 3 дошкільників (2 дітей з експериментальної групи і 1 - з контрольної).

ІІІ. Обстеження словника і словотворчих процесів показало, що діти усіх трьох підгруп чудово вміють утворювати назви дитинчат від назви дорослої тварини. А ось утворювати прикметники від іменників можуть недостатньо добре, особливо це стосується відносних і присвійних прикметників. Високий рівень розвитку словникового запасу та процесів словотворення показали 4 дітей, середній – 10, низький – 5.

Дошкільники із ЗНМ показали значно гірші результати, порівняно з дошкільниками без мовленнєвих порушень. Так, високий рівень успішності виявили у 2 дошкільників експериментальної групи і 2 дошкільників контрольної групи, середній рівень успішності виявили в 3 дітей експериментальної групи і 1 дитини контрольної, низький рівень успішності виконання завдань – у 3 дітей експериментальної групи і 4 дітей контрольної.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування експериментальної програми фізичної підготовки молодших школярів
Теоретичний аналіз обраної проблеми дав нам підстави стверджувати, що організація фізичної підготовки зі школярами молодшого шкільного віку повинна включати наступні кроки: 1) формування системи трен ...

Побудова методики професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в інституті фізичної культури
На основі досліджень наукової та методичної літератури нами була розроблена моделі туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в ІФК. В основу цієї моделі покладено сп ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net