Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Сторінка 1

З метою діагностики рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення ми провели експериментальне дослідження. Дослідження ми проводили на базі Решетилівського ДНЗ «Ромашка». В експерименті взяли участь 34 дитини старшої вікової групи «Яблучко», їхні батьки в кількості 15 осіб.

Дослідження тривало у чотири етапи.

На першому етапі – жовтень 2010 року – було визначено мету та завдання діагностики, розроблено методичний інструментарій. З метою узагальнення теоретичного матеріалу використано аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження.

Завдання другого етапу (констатувальний) передбачали: 1) визначення рівня сформованості усного мовлення дітей із порушеннями мовлення; 2) з’ясування рівня сформованості логопедичних знань батьків.

На третьому етапі (формувальному) – листопад 2010 р. – на основі узагальнення отриманих даних здійснено апробацію розробленої нами системи пропаганди логопедичних знань з батьками дітей із порушеннями мовлення.

Четвертий етап (констатувально-контрольний) передбачав порівняння даних констатувального та констатувально-контрольного експериментів з метою визначення ефективності розробленої методики.

В процесі організації дослідження ми виходили з того, що ефективність подолання мовленнєвих порушень у дітей залежить від виду мовленнєвої патології, вчасно розпочатої логопедичної роботи і від активної участі в цьому процесі батьків дошкільників.

Отже, для розв’язання першого завдання констатувального експерименту була розроблена методика діагностика дітей із порушеннями мовлення. В експериментальній групі навчаються дошкільники із ЗНМ різного ступеня. Оскільки загальний недорозвиток мовлення характеризується порушенням всіх компонентів мовленнєвої системи – фонетико-фонематичної, лексики-граматичної та смислової, як основний метод дослідження ми використали власну методику, розроблену на основі теоретичного узагальнення з проблеми дослідження.

Методика, розроблена нами на основі методичних рекомендацій, дозволяє провести об'єктивну діагностику, простежити динаміку мовленнєвого розвитку дитини й оцінити ефективність корекційного впливу. Вона включає п’ять серій, кожна з яких поєднує мовні проби наростаючої трудності.

У процесі обробки отриманих даних були виявлені дві групи дітей: до першої увійшли дошкільники, в яких не було виявлено ЗНМ (таких виявилося 15), до другої увійшли діти із ЗНМ з фонетико-фонематичними порушеннями, у яких дефекти звуковимови охоплюють 2-3 фонетичні групи, спостерігається порушення слухової диференціації звуків і фонематичного аналізу (таких виявилось 15).

Групу з 15 дошкільників із ЗНМ, у яких спостерігається порушення звуковимови, ми розділили на 2 підгрупи – експериментальну групу (надалі позначимо як ЕГ), до якої увійшло 8 дітей, та контрольну (надалі – КГ), до якої увійшло 7 дітей.

На основі отриманих результатів обстеження, можна визначити, що в усіх підгрупах дошкільників можна розподілити за такими рівнями сформованості сенсомоторного розвитку мовлення: високий (100 - 70% успішності), середній (69,9-40% успішності) та низький (39,9% і нижче).

І. У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень фонетико-фонематичної системи мовлення виявлено у 7 дітей; середній – у 9 дошкільників, низький – у 3. При виконанні завдань на перевірку артикуляційної моторики помилок не спостерігалося. Стан артикуляційного апарата в нормі.

У групі дітей із ЗНМ високий рівень розвитку мовлення виявили у 2 дітей експериментальної групи і 2 дітей контрольної групи, середній рівень - у 1 дитини експериментальної групи і 2 дітей контрольної групи; низький рівень виявили 5 дітей експериментальної групи і 2 – контрольної.

ІІ. У процесі обробки отриманих даних були виявлені три групи дітей з високим (І), середнім (ІІ) та низьким (ІІІ) рівнем розвитку граматичної будови мовлення.

У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень виявили 10 дітей, середній – 7, низький – 2.

Високий рівень виявили 4 дошкільника експериментальної групи і 5 дошкільників контрольної групи, середній рівень успішності показали 4 дошкільника (2 дітей з експериментальної і 1 дитина з контрольної груп), і низький рівень (успішність виконання завдань - у 3 дошкільників (2 дітей з експериментальної групи і 1 - з контрольної).

ІІІ. Обстеження словника і словотворчих процесів показало, що діти усіх трьох підгруп чудово вміють утворювати назви дитинчат від назви дорослої тварини. А ось утворювати прикметники від іменників можуть недостатньо добре, особливо це стосується відносних і присвійних прикметників. Високий рівень розвитку словникового запасу та процесів словотворення показали 4 дітей, середній – 10, низький – 5.

Дошкільники із ЗНМ показали значно гірші результати, порівняно з дошкільниками без мовленнєвих порушень. Так, високий рівень успішності виявили у 2 дошкільників експериментальної групи і 2 дошкільників контрольної групи, середній рівень успішності виявили в 3 дітей експериментальної групи і 1 дитини контрольної, низький рівень успішності виконання завдань – у 3 дітей експериментальної групи і 4 дітей контрольної.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури
Цю методику запропонувала Марина Анатоліївна Барабанова (1958) - вчитель російської мови та літератури московської школи з поглибленим вивченням іспанської мови імені Сервантеса. Лауреат Гранта Москв ...

Сучасні засоби занять фізичною культурою оздоровчої спрямованості
Нині здоров'я людини визнається як один з найважливіших соціальних чинників, що свідчить про загальне здоров'я суспільства, сприятливі екологічні умови, ефективність системи виховання, освіти та орга ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educationua.net