Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Діагностика рівня логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Сторінка 2

ІV. За аналізом результатів дослідження рівня зв’язного мовлення дітей контрольної групи ми отримали такі дані: високий рівень розвитку зв’язного мовлення показали 15 дітей, середній – 3, низький – 1 дитина.

Результати дослідження дошкільників із ЗНМ значно гірше показників дітей без відхилень мовленнєвому розвиткові. Високий рівень розвитку зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ з порушенням звуковимови при обстеженні виявлено 5 (3 – в експериментальній групі і 2 – у контрольній). Середній рівень виявлено у трьох дітей контрольної та в 4 дітей експериментальної групи. Низький – у 3 дошкільників (2 – в контрольній, 1 – в експериментальній групах).

У процесі підсумкової обробки на підставі всіх отриманих даних були виявлені три групи дітей з високим (І рівень), середнім (ІІ рівень) та низьким рівнями мовленнєвого розвитку, а, отже, і сформованості рівня усного мовлення (див. Додаток Б, Таблиця 1) .

Таким чином, з таблиці 1. наочно видно, що дошкільники із загальним недорозвитком мовлення мають переважно середній та низький рівні розвитку: фонетико-фонематичної системи (57% у контрольній групі та 75% – в експериментальній); словника та словотворчих процесів (71,5% у контрольній групі та 75% – в експериментальній); зв’язного мовлення (71,5% у контрольній групі та 62,5% – в експериментальній).

Отже, на основі отриманих даних ми прийшли до висновку, що в дітей 5-6 років із ЗНМ недостатньо сформовані навички словотворення, низький рівень оволодіння лексичним значенням слова, що призводить до його своєрідного вживання, або до заміні на зовсім інше; потребує вправляння звуковимова. Відсутність уміння виразно і послідовно переказувати літературний текст, викладати грамотно думки при складанні розповіді свідчать про низький рівень розвитку зв'язного мовлення.

Вищенаведені факти вказують на існування особливих закономірностей процесу засвоєння усного мовлення в дітей із ЗНМ і на необхідність спеціального логопедичного втручання для його формування.

Другим завданням констатувального експерименту було визначення рівня сформованості логопедичних знань у батьків дітей із порушеннями мовлення. Увага батьків до мовленнєвого розвитку дітей, знання його основних етапів могло б сприяти вчасній корекції. Для цього нами була розроблена анкета для батьків.

Анкетування батьків проводилося для визначення сформованості в них уявлень про етапи нормального мовленнєвого розвитку дітей, можливих відхилень у цьому процесі, виявлення основних запитів, пропонованих працівникам дошкільних установ, визначення форм спілкування дитини з батьками та іншими дорослими в складі родини.

Для визначення сформованості логопедичних знань нами були розроблені такі критерії (таблиця 2.1.)

Таблиця 2.1 Критерії сформованості логопедичних знань батьків дітей із порушеннями мовлення

Рівень

Критерії

Низький (емпіричний)

Батьки можуть, лише виділити певні явища й факти поведінки дитини.

Низький рівень педагогічної спостережливості й спілкування з дитиною виявляється в тому випадку, коли батьки вважають необов'язковим втручатися в процес

навчання і виховання дитини, далекі від її потреб і турбот, не демонструють прагнення до спільних занять

Середній (емпатійний)

Батьки виражають своє емоційне ставлення порушень мовлення дитини. Вони не завжди помічають особливості мовлення своєї дитини, але знають про наявність переживань у дітей, прагнуть до комунікативного контакту в процесі спільної діяльності.

Незважаючи на зовнішню заклопотаність проблемою, до мовленнєвих труднощів дитини ставляться індиферентно: найчастіше вважають, що порушення мовлення не настільки серйозні і можуть бути відкориговані в процесі спонтанного мовленнєвого розвитку дитини.

Високий (аналітичний)

Батьки прагнуть аналізувати явища, розкривати їх суть, причини і, при необхідності, розробляти програму впливу на мовлення дитини. Батьки дають розгорнуті відповіді на запитання анкети, повідомляють інформацію, що виходить за межі необхідного, але, на їхню думку, важливу для кращого розуміння дитини. У цих родинах батьки знайомі із проблемами дитини й намагаються допомогти в їх розв'язанні, мають спільні захоплення. Ці батьки активно цікавляться мовленнєвими проблемами дітей. Діти таких батьків, як правило, мають сформовану мотивацію до занять із логопедом. Батьки серйозно сприймають завдання додому, ретельно виконують їх з дитиною.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Шляхи та засоби реалізації принципу доступності у початкових класах
Шляхи та засоби реалізації принципу доступності дозволяють визначити роботи таких авторів, як В.О. Оніщук, В. Ононь, Л.В. Занков та інші. Принцип доступності навчання передбачає вибір та реалізацію з ...

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення
Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net