Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Сторінка 2

Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи

Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько – дитина» і «батько – педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності.

У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам’яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ.

У ході роботи над проблемою дослідження пропаганди логопедичних знань із батьками дітей з порушеннями мовлення ми дійшли певних висновків:

1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджує, що метою пропаганди логопедичних знань є формування психолого-педагогічної компетенції батьків дітей з порушеннями мовлення. Завданнями пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи.

2. Дослідження вчених довели, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам і має здійснюватися в таких напрямах: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

3. Варіанти взаємодії з родиною дитини в процесі пропаганди логопедичних знань різні: відвідування співробітниками родини вдома, анкетування батьків проведення дня відкритих дверей у групі, участь батьків у складанні індивідуальних планів розвитку їх дитини, щоденні бесіди під час прийому дітей, індивідуальні консультації, свята на мовленнєву тематику, розміщення інформації для батьків на дошці оголошень, оформлення кімнати для бесід з фахівцями, зустрічей з іншими родинами, можливість брати напрокат розвиваючі ігри, іграшки, посібники з педагогіки та логопедії. При проведенні роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей з порушеннями мовлення з-поміж серед усіх форм роботи (колективна, індивідуальна, наочна) особливої ваги набуває оволодіння батьками практичним прийомами роботи, що дуже важливі для досягнення результатів у корекційному процесі. Це не просто механічне виконання завдань і вправ, а рівень самосвідомості й зацікавленості батьків, який сформувався у них завдяки поетапній, вдумливій роботі логопеда та вихователя. Показником рівня самосвідомості батьків виступає розуміння важливості й потреби набуття знань і вмінь для здійснення практичної допомоги своїй дитині.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Кібернетичний підхід до навчання
Навчання - складний і діалектико-суперечливий процес. В ньому поєднуються три взаємопов'язані між собою компоненти: зміст навчання (програм і підручників, наочних і дидактичних посібників, збірників ...

Основні переваги перевірки знань студентів за тестами
1. Швидкість обробки одержаних результатів. Врешті-решт, за умови відпрацьованої технології можна довести цей процес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальної об’єктивності. ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net