Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Сторінка 2

Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи

Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько – дитина» і «батько – педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності.

У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам’яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ.

У ході роботи над проблемою дослідження пропаганди логопедичних знань із батьками дітей з порушеннями мовлення ми дійшли певних висновків:

1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджує, що метою пропаганди логопедичних знань є формування психолого-педагогічної компетенції батьків дітей з порушеннями мовлення. Завданнями пропаганди логопедичних знань є підвищення активності батьків у попередженні та корекції мовленнєвих порушень дітей, систематизація наявних у них знань, озброєння практичними прийомами роботи.

2. Дослідження вчених довели, що робота логопеда і вихователя з батьками дітей із порушеннями мовлення полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам і має здійснюватися в таких напрямах: 1) психолого-педагогічна просвіта батьків; 2) гармонізація дитячо-батьківських відносин; 3) допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини; 4) оптимізація соціальних контактів родини; 5) навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

3. Варіанти взаємодії з родиною дитини в процесі пропаганди логопедичних знань різні: відвідування співробітниками родини вдома, анкетування батьків проведення дня відкритих дверей у групі, участь батьків у складанні індивідуальних планів розвитку їх дитини, щоденні бесіди під час прийому дітей, індивідуальні консультації, свята на мовленнєву тематику, розміщення інформації для батьків на дошці оголошень, оформлення кімнати для бесід з фахівцями, зустрічей з іншими родинами, можливість брати напрокат розвиваючі ігри, іграшки, посібники з педагогіки та логопедії. При проведенні роботи з підвищення педагогічної культури батьків дітей з порушеннями мовлення з-поміж серед усіх форм роботи (колективна, індивідуальна, наочна) особливої ваги набуває оволодіння батьками практичним прийомами роботи, що дуже важливі для досягнення результатів у корекційному процесі. Це не просто механічне виконання завдань і вправ, а рівень самосвідомості й зацікавленості батьків, який сформувався у них завдяки поетапній, вдумливій роботі логопеда та вихователя. Показником рівня самосвідомості батьків виступає розуміння важливості й потреби набуття знань і вмінь для здійснення практичної допомоги своїй дитині.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (86,6%) характеризує недостатній рівень логопедичних знань. Дошкільники із ЗНМ зростають у різних соціальних і психологічних сімейних умовах. Наявний у більшості випадків брак спілкування з дорослими, відсутність мовленнєвої роботи в родині і використання не завжди коректних методів виховання впливає на мовленнєвий розвиток дітей. У багатьох випадках сімейні умови життя і виховання дошкільників не сприяють своєчасному виявленню й виправленню мовленнєвих недоліків, що засвідчує необхідність проведення пропаганди логопедичних знань з батьками дітей експериментальної групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аудіальні засоби навчання
Аудіальні засоби (звукові) які використовуються при вивченні географії Антарктиди поряд з візуальними засобами —це засоби, які в першу чергу розраховані на сприймання певної інформації учнями на слух ...

Етапи вивчення англійської мови
Цілком природно, що усне мовлення передує читанню та письму. • Мовчазний період Коли немовля опановує свою рідну мову, існує так званий «мовчазний період», під час якого немовля дивиться та слухає, а ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net