Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Сторінка 3

5. Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько – дитина» і «батько – педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності. У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам’яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ

Завдання для визначення рівня розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку

І. Перевірка фонематичного сприйняття:

1. Прослухати та повторити склади:

ба-па-ба;

гло-кло-гло;

ра-ла-ря;

са-ша-са;

Виконання артикуляційних вправ.

Мета. Тренувати м'язи органів артикуляційного апарату:

„Колискова»: Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Рис.

2.„Гра-вправа-подуємо на плече»

Повернути голову вліво, зробити губи «трубочкою» поду ти на плече.

Голова прямо — вдих

Голова вправо — видих. (Губи трубочкою).

Подути прямо перед собою. Вчитель при виконанні вправ промовляє слова:

Подуємо на плече.

Потім — на друге.

Повернемось навкруг,

Подуєм на луг.

Кульбаби там ліхтарики,

Летять, летять навкруг.

ІІ. Перевірка звуковимови:

Назвати малюнки. Уточнити значення цих слів:

клоун-клей – клумба;

риба – корова – ріка;

осел-лис-лось.

ІІІ. Дослідження граматичної будови мовлення:

1. Прослухати речення, знайти і виправити (якщо є) помилку в реченні:

Будинок намальований хлопчик.

Над великим деревом була глибока яма.

Рись – спритна хижа тварина.

Морем пливуть корабель.

На полі синіє льон і літають метелики.

2. Скласти зі слів речення:

Петрик, купити, шар, червоний, мама

груша, бабуся, внучка, давати

сидіти, синичка, на, гілка

3. Вставити прийменник в речення

Пташеня випало .гнізда,

Бруньки розпустились . деревах,

Цуценя сховалось .ганком.

IV. Дослідження словника та словотвірних процесів:

Назвати дитинчат тварини:

качки, лева, свині, корови, ведмедя, їжака, зайця, вовка, лисиці.

2. Утворити прикметники від іменників

варення з вишні –

салат з моркви –

лист дуба –

лапа собаки, кішки, лева –

V. Розвиток зв’язного мовлення

1. Прослухати текст та переказати.

Кісточка

Купила мама слив і хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на блюді. Ваня ніколи не їв слив і все нюхав їх. І дуже вони йому сподобались, дуже хотілося їх з'їсти. Він усе ходив біля слив.

Коли нікого не було в кімнаті, він ухопив одну сливу і з'їв, і Мама полічила сливи і бачить — однієї нема. Вона сказала батькові.

За обідом батько спитав:

— А що, діти, чи не з'їв хто-небудь одну сливу?

Усі сказали: «Ні». Ваня опустив додолу очі і теж сказав: «Ні, я не їв».

Тоді батько сказав:

— Що з'їв хтось із вас, це погано, але не в цьому біда. Біда в тому, що в сливах є кісточки, і коли хто не вміє їх їсти і ковтне кісточку, то вмре. Я цього боюсь.

Ваня зблід і сказав:

— Ні, я кісточку викинув у вікно.

І всі засміялись, а Ваня заплакав.

Таблиця 1. Рівні сформованості усного мовлення дошкільників на констатувальному етапі експерименту

Групи

Фонетико-фонематична система

Граматична будова мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

7

37

9

47,3

3

15,7

10

52,5

7

37

2

10,5

Діти із ЗНМ

КГ

3

43

2

28,5

2

28,5

5

71,4

1

14,3

1

14,3

ЕГ

2

25

1

12,5

5

62,5

4

50

2

25

2

25

Розвиток словника та словотворчих процесів

Розвиток зв’язного мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

4

21

10

52,5

5

26,5

15

79

3

16

1

5

Діти із ЗНМ

КГ

2

28,5

1

14,3

4

57,2

2

28,5

3

43

2

28,5

ЕГ

2

25

3

37,5

3

37,5

3

37,5

4

50

1

12,5

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Напрями роботи вихователів та логопеда з батьками дітей з порушеннями мовлення
Як вказує І. Чепленков, діти з порушенням мовлення належать до неоднорідної та численної групи, для якої оволодіння мовленням і рідною мовою – єдиний і основний шлях здобуття освіти та особистісного ...

Просвітительство як історичний феномен
Для того, щоб розкрити багатоаспектну роль українського просвітительського руху і його діячів у національному поступі народу, у пробудженні національного самоусвідомлення, необхідно з’ясувати передум ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net