Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Педагогіка » Особливості організації пропаганди логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення » Аналіз ефективності розробленої методики пропаганди логопедичних знань серед батьків, що виховують дітей з порушеннями мовлення

Сторінка 3

5. Запропонована нами системи роботи пропаганди логопедичних знань із батьками була спрямована на формування в них адекватної взаємодії в системах «батько – дитина» і «батько – педагог», на підвищення рівня педагогічної компетентності. У процесі пропаганди логопедичних знань нами були використані такі форми роботи з батьками: батьківські збори, тренінги, дні відкритих дверей, батьківська вітальня, відвідування батьками логопедичних занять, консультативна робота, творчі майстерні, семінари-практикуми з використанням наочних засобів та роздаткового матеріалу, індивідуальні бесіди, ігротека, видавнича діяльність, усний журнал, виготовлення пам’яток та папок-пересувок.

Необхідність пропаганди логопедичних знань серед батьків із порушеннями мовлення підтвердилися не лише підвищенням рівня логопедичних знань батьків, їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, а й ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ЗНМ

Завдання для визначення рівня розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку

І. Перевірка фонематичного сприйняття:

1. Прослухати та повторити склади:

ба-па-ба;

гло-кло-гло;

ра-ла-ря;

са-ша-са;

Виконання артикуляційних вправ.

Мета. Тренувати м'язи органів артикуляційного апарату:

„Колискова»: Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Рис.

2.„Гра-вправа-подуємо на плече»

Повернути голову вліво, зробити губи «трубочкою» поду ти на плече.

Голова прямо — вдих

Голова вправо — видих. (Губи трубочкою).

Подути прямо перед собою. Вчитель при виконанні вправ промовляє слова:

Подуємо на плече.

Потім — на друге.

Повернемось навкруг,

Подуєм на луг.

Кульбаби там ліхтарики,

Летять, летять навкруг.

ІІ. Перевірка звуковимови:

Назвати малюнки. Уточнити значення цих слів:

клоун-клей – клумба;

риба – корова – ріка;

осел-лис-лось.

ІІІ. Дослідження граматичної будови мовлення:

1. Прослухати речення, знайти і виправити (якщо є) помилку в реченні:

Будинок намальований хлопчик.

Над великим деревом була глибока яма.

Рись – спритна хижа тварина.

Морем пливуть корабель.

На полі синіє льон і літають метелики.

2. Скласти зі слів речення:

Петрик, купити, шар, червоний, мама

груша, бабуся, внучка, давати

сидіти, синичка, на, гілка

3. Вставити прийменник в речення

Пташеня випало .гнізда,

Бруньки розпустились . деревах,

Цуценя сховалось .ганком.

IV. Дослідження словника та словотвірних процесів:

Назвати дитинчат тварини:

качки, лева, свині, корови, ведмедя, їжака, зайця, вовка, лисиці.

2. Утворити прикметники від іменників

варення з вишні –

салат з моркви –

лист дуба –

лапа собаки, кішки, лева –

V. Розвиток зв’язного мовлення

1. Прослухати текст та переказати.

Кісточка

Купила мама слив і хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на блюді. Ваня ніколи не їв слив і все нюхав їх. І дуже вони йому сподобались, дуже хотілося їх з'їсти. Він усе ходив біля слив.

Коли нікого не було в кімнаті, він ухопив одну сливу і з'їв, і Мама полічила сливи і бачить — однієї нема. Вона сказала батькові.

За обідом батько спитав:

— А що, діти, чи не з'їв хто-небудь одну сливу?

Усі сказали: «Ні». Ваня опустив додолу очі і теж сказав: «Ні, я не їв».

Тоді батько сказав:

— Що з'їв хтось із вас, це погано, але не в цьому біда. Біда в тому, що в сливах є кісточки, і коли хто не вміє їх їсти і ковтне кісточку, то вмре. Я цього боюсь.

Ваня зблід і сказав:

— Ні, я кісточку викинув у вікно.

І всі засміялись, а Ваня заплакав.

Таблиця 1. Рівні сформованості усного мовлення дошкільників на констатувальному етапі експерименту

Групи

Фонетико-фонематична система

Граматична будова мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

7

37

9

47,3

3

15,7

10

52,5

7

37

2

10,5

Діти із ЗНМ

КГ

3

43

2

28,5

2

28,5

5

71,4

1

14,3

1

14,3

ЕГ

2

25

1

12,5

5

62,5

4

50

2

25

2

25

Розвиток словника та словотворчих процесів

Розвиток зв’язного мовлення

високий

середній

низький

високий

середній

низький

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

к-ть

%

Дошкільники

без ЗНМ

4

21

10

52,5

5

26,5

15

79

3

16

1

5

Діти із ЗНМ

КГ

2

28,5

1

14,3

4

57,2

2

28,5

3

43

2

28,5

ЕГ

2

25

3

37,5

3

37,5

3

37,5

4

50

1

12,5

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Самостійна робота: дефініції поняття
Самостійність учнів у навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосовувана самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, вироб ...

Методи інтерактивного навчання
Методи, спрямовані на збільшення комунікативної активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії, називають інтерактивними. Серед них найбільшого поширення набули такі: мозковий штурм, або ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net