Особливості організації позакласної роботи з математики

Педагогіка » Позакласна робота на уроках з математики в початковій школі » Особливості організації позакласної роботи з математики

Сторінка 1

Порівняно з класно-урочною формою позакласна робота з математики має ряд особливостей:

За своїм змістом вона суворо не регламентована державною навчальною програмою. Однак на позакласних заняттях математичний матеріал пропонується у відповідності з знаннями та вміннями учнів. Це означає, що при відборі завдань з математики для позакласних занять безпосередній зв'язок з поточним програмним матеріалом бажаний, але не обов’язковий. Треба виходити тільки з загального рівня знань та вмінь учнів з математики. Це означає також, що самі завдання з математики за формою не обов’язково повинні бути точно такими ж, які зустрічаються на уроках (розв'язання прикладів, задач тощо).

Якщо уроки в усіх відношеннях плануються на 45 хвилин, то позакласні заняття залежно від змісту й форми проведення можуть бути розраховані і на 2-3 хвилини, і на цілу годину.

Якщо класно-урочна форма вимагає постійного складу учнів, об’єднаних в колектив за віковою ознакою, з урахуванням мікрорайону проживання, то для позакласної роботи з математики діти з даної школи можуть об’єднуватись в групи, навчаючись або в одному й тому ж класі, або в різних класах; при цьому групи утворюються на добровільних засадах. Склад учнів, навіть за наявності однієї й тієї ж форми позакласної роботи, може змінюватись (наприклад, склад редколегії математичної газети).

Позакласна робота характеризується різноманітністю форм і видів: групові заняття, гуртки, математичні куточки, вікторини й олімпіади, клуби, екскурсії і т.д.

Особливістю позакласної роботи з математики є цікавість пропонованого матеріалу або за змістом, або за формою, більш вільне виявлення своїх почуттів молодшими школярами під час роботи, більш широке використання ігрових форм проведення занять та елементів змагання на них.

Однак позакласна робота з класно-урочною має загальні риси.

Методологічною основою навчання в тому й іншому випадку є врахування індивідуальних особливостей учнів, гуманізація навчання та диференційований підхід.

В обох видах роботи в процесі навчання молодших школярів дотримуються одні й ті ж дидактичні принципи: науковість, свідомість та активність учнів, наочність, індивідуальний підхід.

Обидва види роботи як дві частини єдиного навчально-виховного процесу не лише сприяють формуванню знань, вмінь, навичок та любові до математики, але й вихованню моральних якостей.

Що може змусити молодшого школяра замислитись, почати розмірковувати над тим чи іншим математичним завданням, питанням, задачею, коли ці завдання не обов’язкові для нього? В будь-якому випадку не примус. Примус зовні може лише пригнічувати, а не збуджувати розумову діяльність дитини. Не завжди можуть активізувати думку учня і словесні прохання та переконання.

Основним джерелом спонукання молодшого школяра до розумової праці на позакласних заняттях може служити інтерес. Тому учитель повинен шукати й знаходити засоби й можливості збудження цікавості дітей до тих математичних, логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань, до математики взагалі послужить добрим стимулом для їх участі у випуску математичної газети, створення математичного куточка, активної участі у математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається зворотній вплив: участь у цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, у випуску газет, в заняттях, на яких пропонуються цікаві вправи, можуть викликати цікавість і до самої математики.

Щоб викликати цікавість до позакласної роботи, перш за все до позакласних занять з математики, треба намагатись не лише привернути увагу дітей до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування. У дітей здивування виникає тоді, коли вони бачать, що ситуація, яка склалася, не співпадає з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно й перетворюється на приємне здивування. За непродуманої ситуації може бути й навпаки: виникнути неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії організації позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш гостру, зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з зацікавленням дітей, з прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове, дізнатися про щось досі невідоме. Здивування у поєднанні з зацікавленням допоможе збудити активну розумову діяльність учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Система роботи із розвитку читацьких інтересів учнів засобами активних методів
В основі навчання української літератури в усіх типах шкіл лежать загально-дидактичні принципи, які зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, які забезпечують належний рівень засвоєння ...

Розвиток засад релігійно-морального виховання в діяльності західноукраїнських композиторів
Культурно-просвітницька діяльність західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ століття була спрямована на піднесення моралі й духовності підростаючого покоління до того рівня, на якому з’явл ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net