Організація та аналіз результативності експериментального дослідження

Для успішного здійснення екологічного виховання молодших школярів необхідна відповідна підготовка майбутніх учителів. Від рівня підготовки вчителя значною мірою залежить і рівень сформованості екологічної культури молодших школярів.

Компонентно-структурний аналіз поняття “екологічна культура” дав змогу виділити в його структурі такі компоненти: ціннісно-емоційний, змістовий та діяльнісний.

Емоційно-ціннісний компонент характеризують такі показники:

– розуміння не тільки практичної, а й пізнавальної, естетичної й гігієнічної цінності природного середовища, ролі соціально-економічних факторів як у виникненні соціоекологічної кризи, так і в можливому її подоланні, необхідності докорінних змін у взаємодії людини і природи;

– усвідомлення того, що людина – частина природи, таких пріоритетних цінностей, як чисті повітря, вода, продукти харчування, незруйновані природні ландшафти;

– вияв інтересу до розв’язання екологічних проблем, громадянської позиції щодо випадків порушення правил поведінки в навколишньому середовищі, нетерпимості до безвідповідального ставлення до довкілля;

– відмова від споживацької психології, усвідомлення необхідності участі кожного педагога в екологічній освіті і вихованні школярів.

У складному утворенні, яким є екологічна культура, важливу роль відіграє діяльнісний компонент, пов’язаний з оволодінням особистістю такими вміннями і навичками:

– вивчення природи та її охорона;

– здійснення науково обґрунтованих екологічних дій;

– передбачення наслідків впливу людини на природу;

– підпорядковування всіх видів своєї діяльності вимогам раціонального природокористування;

– співвіднесення власної поведінки і діяльності у навколишньому середовищі із мораллю і нормами права в суспільстві;

– оцінки впливу господарської діяльності людини на довкілля.

Становлення екологічної культури учня початкових класів – це один із складних процесів, оскільки основою екологічної підготовки учнів є розуміння ними законів розвитку та взаємодії природи і суспільства.

Таким чином, процес формування екологічної культури учнів початкових класів спрямований на розвиток і поглиблення системи наукових знань про взаємозв’язок і взаємодію суспільства та природи, розуміння багатогранної цінності природи для суспільства взагалі і кожної людини зокрема; вироблення активної природоохоронної позиції; розвиток потреби у спілкуванні з природою та її пізнанні, прагнення до активної практичної діяльності, удосконалення умінь з вивчення, оцінки, покращення стану навколишнього середовища.

Отже, виховання бережливого ставлення до природи – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в дитини екологічних знань та наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.

Системна діяльність в галузі охорони природи роботи своїм змістом забезпечує педагогічну цілісність процесу екологічного виховання. Така робота є дієвим моментом комплексного впливу на учнів, забезпечуючи поєднання пошукової активності школярів з громадсько-корисною діяльністю, всебічне осмислення змісту і навчально-виховної віддачі планованої роботи та високий рівень позитивного емоційного насичення процесу реалізації учнями мети і завдань екологічного руху. При цьому пізнавальний пошуковий інтерес виступає як рушійна сила духовного розвитку школяра, стимулює його активність у навчальній, трудовій і громадській роботі.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості педагогічного спілкування у вузі
Вуз відрізняється від школи вмістом навчання і виховання, зміною їх форм. Основна функція вузу – формування особи фахівця. І цій меті має бути підпорядковане спілкування викладачів і студентів. Систе ...

Шкільний підручник із біології
Шкільний підручник із біології – це навчальна книга, що містить систематичний виклад певного обсягу знань, які відображують сучасний рівень досягнень біологічної науки та виробництва, й призначена дл ...