Порушення мовлення у дітей

Педагогіка » Порушення мовлення у дітей

Сторінка 2

Велике значення надається мові в регуляції поведінки (Л.С. Виготський, А. Р. Лурія В. І. Лубовський). Підкреслюється онтогенетично ранній вплив мови як регулятора поведінки (В. І. Лубовський).

Одним з початкових еталонів в розвитку регулюючої мови|промова| Л. С. Виготський вважав період егоцентричної мови, коли дитина починає супроводжувати свої дії мовою. Чим складніше виконувана дитиною діяльність, тим більше вираженою виявляється її мова. Таким чином, мова сприяє цілеспрямованій діяльності дитини.

Мова — одна з основних психічних функцій людини, будь-які її порушення є об'єктом вивчення різних наук: педагогіки, психології, логопедії, нейропсихологии, нейролінгвістики і інших.

З кожним роком логопедична наука розвивається і вносить різні корективи до методик, документацію і так далі Але, проте, досвід авторів минулих століть залишається незмінним, будучи базою для розвитку даної науки в цілому. Формування регулюючої функції мови тісно пов'язане з дозріванням лобових відділів кору головного мозку.

Основи мовної регуляції дій встановлюються вже до кінця першого року життя. Дитина виконує прості словесні інструкції типу: «Дай ручку», «Покажи очки», якщо дії зберігають свою адекватність і при заміні слова, що позначає предмет, тобто дитинапо інструкції дорослого може дати ручку, і ніжку, і ляльку, і т.д. (В. І. Лубовській). Те, що дієслово в цих випадках набуває узагальненого значення раніше іменника, пояснюється автором тим, що сама дія, їм що позначається, завжди має узагальнений характер. Першою формою словесної регуляції є спонукальна функція слова. По даним В. І. Лубовського, перехід до внутрішньої словесної регуляції (внутрішній мові) починається тоді, коли дитина виявляється в змозі узагальнити зв'язок сигналів і своїх у відповідь дій. Порушення словесної регуляції і вербализації розглядається як загальна закономірність аномального розвитку психіки. Це означає, що у дітей з різними відхиленнями в розвитку словесна регуляція дій і поведінки виявляєтьсяне достатньою. Діяльність багато із цих дітей не завжди ціленаправлена, інколи вона імпульсна. Діти насилу і не відразу підкоряються словесним інструкціям, у них часто наголошується рухова разгальмованість.

Мовні порушення у дітей можуть виявлятися на тлі нормального нервово-психічного розвитку, і всі представлені вище особливості можуть мати вторинний характер і бути обумоленими самим мовним дефектом.

Мовні порушення, пов'язані з органічним ураженням центральної нервової системи, часто поєднуються з різними відхиленнями в нервово-психічному розвитку дитини, що виявляються більше в інтелектуальній, іноді в емоційно-вольовій сфері. Так, наприклад, всі клінічні форми мовних порушень можуть наголошуватися як у дітей із підлягаючим зберіганню інтелектом, так і при затримці психічного розвитку, у дітей із олігофренією. Особливості прояву мовного дефекту, динаміка його подолання, шляхи і методи коректувальної роботи визначаються не тільки характером мовного порушення, але і особливостями загального фону нервово-психічного розвитку дитини.

Багато видів мовних розладів спостерігаються у дітей із мінімальною мозковою дисфункцією, в основі якої лежить порушення дозрівання окремих функціональних систем мозку і недостатня сформованість міжсинаптичних зв'язків (Л. О. Бадалян). Унаслідок цих порушень спостерігаються різні нерізко виражені порушення нервово-психічної діяльності у вигляді рухового неспокою, розладу пам'яті, уваги, поведінки, різних, мовних розладів.

При аналізі мовних порушень логопедові треба враховувати і особливості загального стану здоров'я дитини, його рухової сфери, зору, слуху і інтелекту, темпераменту, його конституцію. Багато видів мовних порушень, особливо невротичного характеру, виникають у дітей із природженою дитячою нервовістю (невропатією). З раннього віку ці діти відрізняються підвищеною чутливістю до всіх зовнішніх подразників, емоційною збудливістю, їх нервова система легко ранима, вони образливі, плаксиві, схильні до страхів, у них спостерігаються судинно-вегетативні розлади у вигляді раптового почервоніння або збліднення шкіряних покривів, посиленого потовиділення, у ряді випадків наголошуються порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

При аналізі мовних порушень важливо враховувати вік дитини, її соціальне і сімейне оточення, можливі етіологічні і патогенетичні чинники виникнення мовних розладів.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Етапи створення тесту
1. Визначаю зміст тестового іспиту у вигляді переліку умінь, якими повинен володіти фахівець певної кваліфікації. Для визначення змісту тестів професійної компетенції використовується перелік умінь, ...

Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку
Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючи ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net