Дидактичні основи процесу навчання

ґрунтовне та усебічне вивчення закономірностей процесу навчання і здійснення спеціальної пошуково-експериментальної роботи;

розробка і створення системи принципів процесу навчання на основі обробки виявлених закономірностей викладання й учіння;

узагальнення і розробка форм, методів і прийомів навчання, ознайомлення викладачів зі способами і шляхами, за допомогою яких можна досягти цілей учіння студентів;

впровадження сучасних освітніх і навчальних технологій;

створення і забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання, які мав би змогу використовувати викладач з метою виконання завдання процесу навчання.

Особливістю предмета дидактики вищої школи є те, що вона вивчає проблеми навчання тією мірою, якою приділяє значення для всіх навчальних предметів разом.

Предметом дидактики вищої школи (теорії навчання) є процес пізнання людиною навколишньої дійсності і собі, навчання і виховання, освіта й самоосвіта.

Як складова частина педагогіки вищої школи, дидактика має свій категоріальний апарат. До нього передусім належати основні категорії: навчання, викладання, учіння, пізнавальна діяльність, зміст, сутність, навчально-пізнавальний процес, принципи, методи, форми, прийоми, засоби організації навчання, знання, уміння, навички та інші.

Процес навчання за своєю сутністю є рухом студента шляхом пізнання від незнання до знання, від повного до повнішого, ширшого і точнішого знання. У ході навчального процесу в студентів формуються пізнавальні, практичні знання, вміння і навички, відбувається їх розвиток і виховання. Навчання як процес є формою пізнання об‘єктивної дійсності, оволодіння досвідом людства, одним з видів людської діяльності, взаємодією викладача й студента і складається з двох взаємозв‘язаних процесів – викладання й учіння. Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти навчання: викладання – форми, методи, засоби навчання якими використовується викладач; учіння-форми, методи, засоби пізнання якими використовується студент.

У процесі навчання відбувається взаємодія між викладачем і студентом, а не просто вплив викладача на студента. Навчання викладач може проводити безпосередньо або опосередковано-через систему завдань. Результативність навчання залежить від ефективності взаємодій між викладачем і студентом та впливу навколишнього середовища.

Процес навчання формують тісно пов'язані між собою його компоненти:

цільовий-постанова конкретної мети вивчення навчального матеріалу на заняттях згідно до вимог кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального заставі;

стимулююче-мотиваційний – створення розумів, які спонукають студентів до активної, творчої навчально-пізнавальної діяльності та формують позитивну мотивацію до становлення і виконання цієї діяльності;

змістовий-орієнтований на підбір дисциплін навчального планові, смисловисть навчального планові і підручників та сутність навчальних зайняти;

операційно-дієви – визначення методів, форм, прийомів навчання студентів які оптимували засвоєння ними змісту навчального матеріалу;

контрольно-регулюючий – перевірка засвоєння студентами знань, набуття умінь навичок та внесення коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання;

оціночно-результативний – виявлення рівня знань, умінь, навичок шкірного студента, розкриття причин неуспішності в шкірному конкретному випадку і результативні дії щодо їх усунення.

Методологічною основою процесу навчання виступає теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання його можливості, головні закономірності пізнавальної діяльності людини. Пізнання – є процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей. Процеси навчання і пізнання спрямованні на вивчення об'єктивної дійсності, її істини. Смороду здійснюються поступово: – осмислення істотних властивостей, особливостей, зв'язків об'єкта вивчення на основі спостереження; – застосування здобутих знань на практиці чи в навчанні або перевірка здобутих у процесі пізнання знань на практиці. Навчання визначається як специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності, набуття суспільного досвіду. Взаємозв'язок між навчанням і науковим пізнанням полягає в тому, що смороду спрямовані на вивчення законів і закономірностей об'єктивної реальності.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Феномен гіперактивності дитини: соціально-педагогічний огляд
Поняття «гіперактивність» складається з двох частин: «гіпер» та «активність». Гіпер – (від грецьк. ὑπέρ – над, зверх), прийменник або складова частина складних слів, що означає: ...

Обгрунтування потреби підготовки фахівців заявленого напряму
Підготовка фахівців з педагогіки вищої школи кардинально відрізняється від системи підготовки інших освітянських кадрів. Основні відмінності визначаються такими обставинами. По-перше, освітня підгото ...