Творчий проект «Узбекський плов» на уроках трудового навчання

Оцінка ставитиметься в вигляді відмітки (задовільно, добре, відмінно), дивлячись на скільки учень справився з поставленою задачею.

Нами була розроблена діагностика самоперевірки учнів для того, щоб перевірити з якою метою вони використовують Інтернет.

Мета діагностики: визначити, на скільки учні володіють Інтернетом не тільки для спілкування та ігор, а й для отримання інформації. Для цього ми розробили анкету і провели анкетування у школі.

Анкета

1. Ви використовуєте Інтернет для:

a) Ігри;

b) Спілкування;

c) Отримання інформації.

2. Скільки годин в день Ви використовуєте Інтернет:

a) 1 годину;

b) Від 1 до 3 годин;

c) Понад 3 годин;

3. Якби на уроках трудового вчення використовувався Інтернет, Ви б:

a) Прагнули зайнятися своїми справами;

b) Працювали б над поставленим завданням уроку;

c) Спілкування.

4. Чи часто у вас у школі використовують Інтернет на уроках трудового навчання (своя відповідь)?

_

5. Хотіли б щоб у вас в школі уроки трудового навчання проводилися за допомогою Інтернету:

a) Так;

b) Ні.

За результатами анкетування можна зробити певні висновки, на скільки добре школярі 8-9 класів володіють Інтернетом і на якому рівні. Результат оцінки подано в діаграмах у відсотковому співвідношенні.

Ви використовуєте Інтернет для?

Діаграма №1

A – ігри;

B – спілкування;

C – отримання інформації.

Дивлячись на (діаграму №1), треба відмітити, що майже всі учні використовують Інтернет як для спілкування, так і для отримання інформації, лише деякі з учнів для розваг, тобто ігор. Такий висновок ми зробили не тільки з діаграми, а й під час проведення експерименту.

В наступній діаграмі ми розглянули такий питання: “Скільки годин в день Ви використовуєте Інтернет?”.

Діаграма №2

A – 1 годину;

B – від 1 до 3 годин;

C – понад 3 години.

Роблячи висновок з (діаграми №2), треба сказати, що учні проводять більше свого вільного часу в Інтернеті.

У наступному розглянутому питані, а саме ”Як би на уроках трудового вчення використовувався Інтернет, Ви б?” учні поділилися майже на 2 групи ті які б хотіли зайнятися своїми справами, і ті котрі працювали над поставленим завданням на уроці.

Діаграма №3

A – Прагнули зайнятися своїми справами;

B – Працювали б над поставленим завданням уроку;

C – Спілкування.

Отже роблячи висновок з (діаграми №3) можна сказати, що більшість учнів прагнуть отримати знання, менша половина хочуть на уроках займатися своїми справами і деякі навіть спілкуватися прямо на уроці. Щоб цього уникнути в школах треба багато уваги приділяти вихованню та нормам поведінки.

Поставивши питання ”Чи часто у вас в школі використовують Інтернет на уроках трудового навчання” ми були приголомшені відповіддю майже всі учні відповіли (ні), і деякі відповіли (загалом ні). Це можна побачити у (діаграмі №4).

Діаграма №4

Наступна діаграма висвітлює таке питання “Хотіли б щоб у вашій школі уроки трудового навчання проводилися за допомогою Інтернету?”.

Діаграма №5

Зробивши аналіз всіх діаграми, треба підкреслити, що учням потрібно використовувати Інтернет на уроках трудового навчання, як засіб пошуку інформації для проведення досліджень.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Взаємозв’язок здорового способу життя та процесу соціалізації особистості
Життєвий шлях людини, а молодої людини особливо, пролягає через вибір певного способу життя та діяльності. Формування способу життя зумовлене конкретними соціальними умовами. При відносно однаковому ...

Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів
Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. На своїх уроках ...