Методична інтерпретація лексики

Педагогіка » Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови » Методична інтерпретація лексики

Сторінка 1

Під поняттям «лексика» звичайно розуміють слова і словосполучення. Більшість слів багатозначні, і їх значення конкретизуються лише у мовленні. Слово, відірване від живої мови, має лише потенціальні можливості асоціюватись з тими чи іншими одиницями мислення (поняттями). Зважаючи на це, сучасна методика вимагає, щоб слова і словосполучення засвоювались не в ізольованому (відірваному від контексту) вигляді, а в єдності трьох аспектів — лексики, граматики і фонетики.

Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні).

Наведемо приклади ЛО: beautiful, by no means, the root of the trouble, How do you do?

Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі: сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику; стилістична необмеженість (перевага не надається жодному із стилів мовлення). У зв'язку з тим, що слів, які відповідають даним критеріям, надзвичайно багато, що перевищує кількісні можливості словника-мінімуму, до них застосовують ще й деякі додаткові: частотності, багатозначності, словотворчої та стройової здатності. Чим вищі показники слова за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше вони мають бути включені до словника-мінімуму.

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум — це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум — це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працюючи згідно з вимогами чинної програми та з певним підручником.

Конкретні кількісні дані про активний і пасивний мінімуми для різних класів, що наводяться у програмі, не слід вважати достатньо науково обґрунтованими та остаточними, бо вони безпосередньо пов'язані з умовами навчання, що весь час змінюються, а також з цілями і змістом навчання (співвідношенням видів діяльності, тематикою, конкретним підручником і т.п.).

Проблема поділу лексики на активну і пасивну стоїть особливо гостро в старших класах. Якщо вчитель розвиває усне мовлення на основі текстів, він цим самим залучає до нього і ту лексику, яка фактично тут не вживається. За таких умов важко сформувати стійкі навички володіння лексикою. Між тим, «немає надійнішого шляху до марної трати часу, ніж заучування слів, які напевно будуть забутими».

Названі дві категорії лексичного матеріалу постійно змінюються, зокрема розширюються в міру збагачення досвіду людини. У навчанні іноземних мов кожна з них потребує особливої уваги І формується протягом усього періоду навчання.

Не менше значення у плані методики викладання має також поділ лексики на повнозначні і службово-структурні слова (на схемі — ССС).

До повнозначних слів звичайно відносять іменники, прикметники, деякі прислівники і дієслова, крім допоміжних і модальних. Вони складають переважну більшість словника, але мають порівняно низьку частотність вживання у тексті.

До класу службово-структурних відносять так звані «малі слова», які оформляють речення і виражають скоріше функцію, ніж значення. Науковий аналіз тексту показав, що вони мають універсальне («надтематичне») застосування, на відміну від повнозначних, які виявляють активність лише в рамках певної теми.

В англійській мові, наприклад, до них належать займенники, прийменники, допоміжні і модальні дієслова, артиклі, а також сполучники і деякі прислівники.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Удосконалення навичок виконання педагогічного малюнка
Ґрунтовне оволодіння майстерністю педагогічного малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота повинна проводитися у двох осн ...

Мовні вправи, контроль і оцінка вмінь в діалогічному мовленні
Мовні вправи за значенням розрізняють наступні типи: мовні рецептивні і репродуктивні, аспектні і комплексні, навчальні і природно-комунікативні, тренувальні і контрольні Пропонована система вправ мо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net