Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників

Педагогіка » Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови » Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників

Сторінка 1

З цією метою застосовуються переважно некомунікативні (рецептивні та рецептивно-репродуктивні) вправи, тому що учень зустрічається насамперед з формою ЛО, а її значення він має зрозуміти, виконавши певні дії та операції, а саме:

— заповнення пропусків у тексті при читанні, що розвиває здатність до прогнозування;

— співвіднесення багатозначного слова у даному контексті з його еквівалентами в рідній мові;

— вибір значення багатозначного слова, наявного у контексті, з кількох даних значень;

— вибір з тексту слів на основі їх семантичної/тематичної спільності;

— вибір ключових слів у реченні, абзаці, тексті;

— знаходження в тексті незнайомих слів, що передають додаткову інформацію;

— знаходження в тексті слів, що виражають позитивну або негативну оцінку, характеристику тощо;

— знаходження в тексті інтернаціональних слів;

— підбір до даних інтернаціональних слів відповідних еквівалентів рідної мови;

— визначення значень незнайомих складних слів за їх компонентами (наприклад, snowman – сніговик)

— визначення значення похідних слів, утворених від відомих коренів за допомогою відомих афіксів (наприклад, helpless – безпомічний);

— визначення значення незнайомих слів, утворених за конверсією (наприклад, water - вода, to water – поливати)

— здогадка про значення незнайомого слова, словосполучення за контекстом (наприклад, It was hot. We were working in the field. I asked a friend of mine: "Have you brought any water with you? I am thirsty").

Робота над пасивним запасом зосереджується переважно в старших класах і зорієнтована на збільшення питомої ваги читання. Засвоєння лексики тут іде двома Шляхами: а) через її цілеспрямоване опрацювання перед проведенням ґрунтовного читання і б) у процесі мимовільного запам'ятовування під час ознайомлюючого і домашнього читання. У першому випадку лексику опрацьовують у вправах протягом одного-двох уроків з наступним домашнім письмовим або усним завданням та з опорою на словничок. Після цього слова закріплюються у процесі самого читання. У другому випадку словниковий запас розширюється за рахунок так званого потенціального словника.

Цілеспрямоване засвоєння лексичного запасу включає такі етапи:

1. Хорове повторення слів і словосполучень за вчителем (здебільшого у формі фонетичної зарядки на початку уроку).

2. Запис необхідних для засвоєння словосполучень у словнички (без перекладу і транскрипції).

3. Хорове читання нових словосполучень з попутним поясненням їх значень.

4. Домашнє завдання: користуючись словником, перекласти слова і словосполучення, виписати їх З транскрипцією і перекладом у словнички та запам'ятати значення. Для такого засвоєння слід добирати лише найбільш уживані слова та словосполучення.

5. Письмові вправи (у класі та вдома) на закріплення слів і словосполучень.

6. Контроль — фронтальний, або в парах (див. вище п. 7). Замість спеціальних карток тут можна застосовувати учнівський словничок. Учень А пропонує учневі Б перекласти словосполучення з іноземної мови на українську.

7. Включення лексики у процес читання.

При засвоєнні мовного матеріалу можливе застосування навчальних задач. Їх можна пропонувати з метою розширення словникового запасу учнів, особливо при засвоєнні словотворчих елементів. Ось приклади таких задач:

Користуючись текстом, з'ясуйте, яке значення мають в англійській мові суфікси -ful і -less.

До задач лексичного характеру можна віднести ребуси, кросворди та інші форми роботи творчо-пошукового характеру. У процесі розв'язання таких задач засвоюються відповідні лексичні одиниці. Такі задачі, безумовно, могли б мати велике значення як фактор розвитку учнів, проте в школі вони широко не застосовуються через брак часу та необхідність перенесення акценту на мовленнєву діяльність.

При засвоєння лексичного матеріалу з метою формування лексичних навичок іншомовного мовлення, слід вказати на особливості застосування різних лексично спрямованих вправ на різних етапах навчання.

На першому етапі переважають усні безперекладні умовно-комунікативні вправи, що виконуються в класі під керівництвом учителя з широким застосуванням хорових форм роботи, лексичних ігор, зображального і предметного унаочнення. Певна частина вправ має виконуватись письмово як у класі, так і вдома.

На другому етапі зростає роль письмових вправ, особливо тих, що виконуються вдома самостійно. Поряд з умовно-комунікативними вправами використовуються некомунікативні у зв'язку з ускладненням лексичного матеріалу, що потребує використання аналітичних операцій для подолання труднощів, пов'язаних з формою, значенням та вживанням ЛО.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності. С.Ю. Ніколаєва ...

Формування кваліфікованої характеристики фахівця
На основі функціональна структура діяльності прохідника та вимог, що пред'являються до нього, складаємо перелік вмінь та знань, необхідних при підготовці робітники по професії прохідник Зміст професі ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net