Педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення

Педагогіка » Педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення

Сторінка 2

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Проаналізувати та уточнити сутність базових понять дослідження («соціалізація», «культура мовлення», «мовленнєва діяльність», «культура мовленнєвого спілкування»).

Виявити роль, функції та комунікативні якості культури мовлення у процесі соціалізації особистості студента.

Визначити та охарактеризувати педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення.

Обґрунтувати критерії та рівні соціалізованості студентів засобами культури мовлення.

Реалізувати модель науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення та експериментально перевірити її ефективність.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання; філософські й педагогічні положення про комплексний підхід до вивчення проблем формування особистості, про сутність, природу, функції та роль спілкування в життєдіяльності людини; принципи науковості, об'єктивізму, професійної спрямованості навчання у вищій школі; Закон України “Про освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), концепція перебудови освіти в умовах відродження спрямована на різнобічний розвиток особистості та її мовленнєвої культури.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, які розкривають: соціально-педагогічні закономірності формування особистості (І. Звєрєва, Н. Заверико, А. Капська, Л. Коваль, Г. Лактіонова, Л. Міщик, С. Харченко та ін.); закономірності розвитку особистості під впливом соціального середовища і виховання (О. Асмолов, І. Бех, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Фельдштейн та ін.); загальні положення соціалізації (Г. Андрєєва, Н. Андрєєнкова, Ю. Істратов, І. Кон, О. Кущак, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, В. Москаленко, А. Мудрик, В. Петрищев та ін.); окремі прояви процесу соціалізації (О. Белінська, А. Волохов, Н. Голованова, Л. Єршова, Ю.Загородній, В. Схало, О. Кодатенко, Н. Срєбна, Т. Стефаненко); особливості соціалізації студентської молоді (Ж. Баб'як, Ю. Загородній, А. Мудрик, Г. Овчаренко, С. Савченко, С. Шашенко); системний підхід до професійного становлення особистості (А. Бодальов, І. Зязюн, А. Капська, М. Кузьмін, В. Ледньов, І. Лернер); психолого-педагогічні основи мовленнєвої культури та механізми її формування (В. Антоненко-Давидович, Н. Бабич, Б. Буяльський, Г. Винокур, Н. Жигилій, В. Кан-Калик, Л. Коваль, Г. Лондерт, Л. Савенкова, Г. Сагач, О. Штепа та ін.); специфіку творчого використання інформації про феномен мови й мовлення (Л. 3індер, Ф. де Сосюр, О. Смирницький, А.Супрун, Т. Ломтєв, С. Семчинський, Л. Щерба та ін.); концепцію визначення спілкування як виду людської діяльності (Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, М. Лісіна, В. Панферов, В. Соковнін, О. Щербаков); єдність свідомості й активності суб'єкта у процесі діяльності та спілкування (М. Алексєєва, Г. Балл, О. Киричук, В. Татенко, Н. Чепелева) тощо.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, теоретичне моделювання для обґрунтування вихідних положень дослідження, виявлення сутнісних особливостей культури мовлення й мовленнєвої діяльності особистості з позиції її адаптації до навколишнього світу, соціалізації;

емпіричні: анкетування, спостереження, аналіз письмових робіт, методи статистичної обробки експериментальних даних для обґрунтування та визначення критеріїв та рівнів соціалізованості студентів засобами культури мовлення;

педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) використовувався для впровадження розроблених педагогічних умов соціалізації студентів засобами культури мовлення та визначення їх ефективності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у вищих навчальних закладах м. Харкова, а саме: на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (факультет іноземних мов і філологічний факультет) та Харківського національного педагогічного університету імені Г. І. Сковороди (мовно-літературний факультет). Загалом у експерименті брало участь 350 студентів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше розроблено модель науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення, обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов соціалізації студентів засобами культури мовлення; визначено критерії (ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, дієво-творчий) та рівні соціалізованості студентів засобами культури мовлення;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми
Запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелект ...

Індивідуальний діагностичний лист «Оцінка - Відмітка»
Я припустила, що можливе вироблення таких критеріїв навіть в рамках викладання одного окремо взятого предмета. У своїй діяльності, спрямованої на ліквідацію розриву між шкільною відміткою, що відбива ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net