Формування уявлень у молодших школярів про види і жанри образотворчого мистецтва

Тепер сядьте на відстані приблизно 50 см. від книги. Погляд на неї спрямований по дотичній, один кут книги знаходиться ближче, сторони від нього розходяться вліво і вправо під деяким кутом.

Намалюємо краї книги. Потім відзначимо на око розмір ширини і довжини книги і намалюємо два її далеких кути. Якщо уважно придивитися, то можна помітити, що підкоряючись законам перспективи далекі сторони мало-мало менше ближніх. Віддаляючись у глиб простору рівнобіжні лінії як би зближаються. Так їх і треба малювати.

Глибину простору в малюнку потрібно увесь час відчувати за допомогою сили дотику олівця до папера. Ближній до нас кут малюємо більш енергійним штрихом, а в міру видалення всередину штрих робимо легше.

Якщо ми піднімемо книгу до рівня очей, то побачимо, що всі сторони книги злилися в одну лінію.

Якщо піднімемо книгу вище рівня око, то далекий кут буде нижче ближнього.

При малюванні потрібно стежити за співвідношенням розмірів. Що, наприклад, більша: висота чи ширина тієї чи іншої частини, - і на скільки.

Зіставлення розмірів, чи, як ще говорять, визначення пропорцій – одне з найважливіших дій того, хто малює. Завдання полягає в тому, щоб правильно визначити відносини розмірів. Питання про відносини в образотворчому мистецтві дуже важливий, тому що художник постійно з ними зустрічається – відносини розмірів, тональні, колірні і т.д.

Зображуючи натюрморт, пейзаж чи жанрову композицію, важливо показати ту колірну напругу, якою характеризується натура. Не можна, наприклад, правдиво написати пейзаж у момент палаючого заходу, користуючись блідою гамою фарб, чи передати сцену при розсіяному освітленні за допомогою щільних і насичених кольорів.

Якщо ми хочемо вірогідно зобразити кольори предметів в натюрморті при вечірньому чи штучному освітленні, їх потрібно писати насиченими і щільними кольорами. Перебільшена напруженість колірних відносин приводить до того, що фарба залишається просто фарбою, не перевтілюючи в матеріал видимого предмету, не передаючи стан. Така робота не притягує і не хвилює.

При сильному сонячному забарвленні кольори вибілюють, розходження між ними слабшає, стирається, і це повинен побачити і використовувати художник для досягнення правдивості і виразності зображення. Щирий, емоційно значимий колорит створюється в тому випадку, якщо художник передає кольоровість натури у визначених умовах освітлення і стану атмосфери і підкоряє все це образній задачі.

Чималу роль у створенні емоційно сильного і природного колірного ладу грає закономірне чергування теплих і холодних відтінків. Протиставлення теплих і холодних відтінків на світлі й у тіні є одним з важливих якостей реалістичного живопису. Теплими називаються всі колірні відтінки, що наближаються до червоним і жовтим (асоціюються з теплом, вогнем). Холодні відтінки тяжіють до зелених, синіх, фіолетових і зв'язані з відчуттям холоду.

Будь-який колір може бути і теплим і холодним, у залежності від того, до чого ближче його відтінок: до червоно-жовтогарячого чи синьо-зеленого кольору. У природі часто буває, що світло (те, що освітлено) холодне, а тіні теплі, і навпаки. У кімнаті звернені до вікна сторони предметів завжди висвітлюються холодним світлом. Тіньові сторони отримують більш теплий відтінок, відбитий від стін і стелі. Під відкритим небом предмети висвітлюються теплим сонячним світлом, а тіні відбивають холодні відтінки синього неба.

Зіставлення і чергування теплих і холодних квітів має місце і на рівно освітлених чи затемнених поверхнях. Так, наприклад, тіні на снігу в зимовий сонячний день здаються синіми з кількох причин: від рефлексу неба, від контрастного впливу жовто-жовтогарячого кольору снігу, освітленого сонцем, і від контрасту самого кольору висвітлення. Ось чому колір будь-якої поверхні не можна розуміти як тільки холодний чи тільки теплий. Швидше за все тут відбувається боротьба двох колірних початків: теплого і холодного. Протиставлення теплих і холодних відтінків служить однією з умов створення гармонійного колориту.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз досвіду змістовного і методичного забезпечення мовної підготовки вчителів у досліджуваний період
Особливого значення в підготовці педагогічних кадрів в сучасних умовах набуває поєднання фундаментальної освіти і глибокого засвоєння наукових основ професійної діяльності з практичним оволодінням ос ...

Опис ключових процесів ВНЗ на основі спеціальних показників
Другий підхід полягає в описі процесу через систему спеціальних показників, що характеризують його. У даному випадку оцінювання проводиться за перерахованими у таблиці 3 показниками кожного з десяти ...