Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики у початковій школі

Педагогіка » Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах » Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики у початковій школі

Сторінка 1

Для того, щоб визначити початковий рівень сформованості уміння виразно читати вірші, був проведений констатуючий експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 учень і контрольному 2 «Б» - 21 учень в СОШ №7 міста Тернополя.

Під час констатуючого експерименту були відвідані уроки читання в других класах з метою з'ясування, наскільки виразно учні уміють читати вірші.

Дітям було запропоновано прочитати вірш О. Олеся «Веснянка»(Додаток ), який вони вивчали раніше.

Порядок проведення експериментальної роботи.

Кожен з учнів виразно читає вірш. Сформованість навички виразного читання віршів здійснювалася по наступними критеріям:

- правильний словесний наголос;

- правильне дихання;

- зміна сили голосу;

- правильна інтонація;

- правильна постановка фразового і логічного наголосу;

- правильна розстановка пауз;

- оптимальний темп читання.

Отримані дані підраховані і приведені в кількісному і процентному співвідношенні.

Ці результату показують, що навики виразного читання віршів у дітей розвинені на невисокому рівні.

Не уміють правильно управляти диханням 8 чол. у експериментальному і 7 чоловік в контрольному класі; змінювати силу голосу – 14 чол. у експериментальному і 13 чол. у контрольному; вибирати потрібну інтонацію - 12 чол. у експериментальному і 11 чол. у контрольному класі; правильно ставити логічний наголос - 13 чол. у експериментальному і 14 чоловік в контрольному класі; правильно ставити паузи - 15 чол. у експериментальному і 13 чоловік в контрольному класі; вибирати потрібний темп - 14 чол. у експериментальному і 13 чоловік в контрольному класі.

За даними результатами можна зробити висновок, що на уроках читання дуже мало уваги приділяється роботі над виразним читанням, тобто над засобами логіко-емоційної виразності читання. Більшість учнів не уміють читати вірші із належною інтонацією, не дотримують темп, паузи, читають тихо і на одному диханні. Багато в чому дані факти пояснюються тим, що діти мають найзагальніші уявлення про виразність читання. Це стало ясно з відповідей учнів на питання: «Що означає читати виразно?»

У опитуванні брали участь 42 учні. Проаналізувавши відповіді дітей, вийшли такі результати:

- 50% дітей вважають, що читати виразно – це, значить, читати голосно;

- 25% розмірковують, що це, значить, не поспішати, читати повільно, роблячи паузи між словами;

- 13% відповіли, що треба читати виразно, промовляючи всі слова;

- 8% вважають що, читати виразно – це дотримуватись інтонації;

- і лише 4% відповіли, що виразно читати – це, значить, дотримуватись паузи, виділяти голосом потрібні слова, знижувати або підвищувати голос.

З відповідей дітей можна зробити висновок, лише невелика кількість дітей (4%) характеризує виразне читання з урахуванням різних компонентів виразності.

Тому необхідно дітей навчити виразно читати вірші, адже лише виразне читання допомагає зрозуміти і відчути вірш.

На основі аналізу літературознавчої, мовознавчої, психолого-педагогічної і методичної літератури, а також з врахуванням результатів констатуючого експерименту був розроблений і проведений навчальний експеримент. Метою експерименту стало формування в учнів 4 класів уміння виразно читати вірші.

У формуючому експерименті брали участь учні 2 «В» класу ЗОШ №7 міста Тернополя – всього 21 учень. Експеримент проводився в березні – квітні 2008 року. Розроблена програма містить два взаємозв'язані напрямки:

1) Робота над сприйняттям вірша (робота над мовними особливостями вірша, робота над образом ліричного героя, визначення теми і ідеї вірша)

2) Робота над компонентами виразності: постановка пауз і наголосів, дихання, сила голосу, темп читання, інтонація.

Покажемо, як проводилася робота над встановленням залежності між особливостями вірша і вибором тих або інших компонентів виразності при читанні.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організаційно-педагогічні передумови здійснення міжпредметних зв'язків
Педагогічний колектив, реалізуючи міжпредметні зв'язки, повинен діяти поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначит ...

Актуальність тестового методу контролю
У сучасній педагогічній діяльності використовують різні аспекти якості освіти: якість знань, якість навчання. На мою думку одним з основних елементів оцінки якості знань є контроль знань з використан ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net