Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики у початковій школі

Звечоріло; //ніч заходить, /

місяць з хмари не виходить; //

ані зіроньки не мріє, /

тільки сніг кругом біліє. ///(45)

Щоб учні краще засвоювали сутність тривалості пауз, бажано проводити з ними вправи на визначення зв'язку речень, мовних тактів за змістом і постійно їх закріплювати. Але спочатку треба підвести їх до такого розуміння, переконати прикладами.

1. Зимонько-снігурочко, /

наша білогрудочко, /

не верти хвостом, /

а хрусти тихесенько, / рівненько, /гладесенько / срібненьким сніжком. //(64)

2. Ясні зорі, //тихі води, /

далина орлина, //

за заводами заводи . //

Це — /моя Вкраїна. ///

(Ясні зорі, тихі води. В. Сосюра)

— У першому прикладі, — пояснює вчитель, — мовні такти між собою тісно пов'язані за змістом і складають речення. Зміст його становить звертання до зимоньки-снігурочки, тому й паузи між мовними тактами короткі. У другому прикладі у першому реченні, нема такого тісного зв'язку. Кожний мовний такт має свій власний зміст, незалежний один від одного. Після кожного з них можна поставити крапки, зробивши їх таким чином окремими реченнями, і зміст від цього не зміниться. Всі ж вони разом становлять перелік понять, які узагальнюються наступним реченням. Тому паузи між мовними тактами довгі, а в кінці речень — тривалі.

Отже, в першому прикладі за допомогою пауз, їх тривалості передаємо тільки зміст звертання, а в другому — красу, простір і багатство країни.

Після цього вчитель перечитує тексти, витримуючи тривалість пауз, і аналогічну роботу пропонує учням.

Заняття 3

На закріплення у теоретично-практичному плані умінь визначати тактові і головні наголошені слова в тексті можна запропонувати учням самостійно опрацювати приклад із переліком рівноправних за змістом тактових наголошених слів, з яких останнє завершує собою зміст речення, наприклад:

Навесні

Надійшла весна / прекрасна. /

многоцвітна, / тепла. / ясна. /

ніби дівчинка в вінку. //

Ожили луги. / діброви. /

повно гомону. / розмови /

і пісень в чагарнику. (196)

— Розкрийте читанку на стор. 196. Прочитайте мовчки вірш І. Франка «Навесні». Продумайте зміст. Зробіть позначки пауз і наголошених слів.

Після читання вірша учні пояснюють зміст, відповідають на запитання вчителя.

Щоб спрямувати увагу дітей на правильне, послідовне розкриття змісту твору і виправданих ним пауз та наголошених слів, вчитель ставить запитання:

— Чому перед словом «прекрасна» ми робимо паузу, а слово «весна», що перед нею: наголошуємо? (Відп.: тому що «надійшла весна» — це головна частина речення. Всі інші її пояснюють. Ми дізналися про весну, яка вона (прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна) і з ким порівнюється (ніби дівчинка в вінку). Тому слова «весна», «прекрасна», «многоцвітна», тепла», «ясна» читаються з підвищенням голосу, бо розвивають думку, а слово «дівчинка» — з пониженням голосу, бо ним завершується думка першого речення. Друге речення розкриває нам зміни, які відбулися з приходом весни: ожили луги, діброви, гомін, пісні. Тому слова «луги», «діброви», «гомону», «розмови» наголошуються і читаються з підвищенням голосу (висхідною мелодикою), бо розвивають думку, а слово «пісень» з пониженням голосу (спадною мелодикою), бо завершує думку.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Феномен, національно культурні традиції українського народу
Поняття "Традиції" походить від латинського traditio, що в перекладі означає - передача. Кожне покоління входить у життя через освіту, виховання, соціалізацію, самопізнання і самотворення і ...

Забезпеченість шкіл матеріально-спортивною базою
Перелік типового обладнання і спортивного інвентарю спортивних і тренажерних залів для загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних навчальних закладів, спортивних споруд масового користування Мінім ...