Організація уроку образотворчого мистецтва

Педагогіка » Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі » Організація уроку образотворчого мистецтва

Сторінка 2

Для кожного уроку вчитель розробляє його структуру, підбирає відповідну наочність (так звані слухові та зорові ряди), продумує драматургію уроку. Наочність повинна чітко відповідати меті та завданням уроку, стимулювати творчість, розширювати чи давати уявлення дітям про те, що вивчається. Драматургія уроку передбачає своєрідне театральне дійство, яке забезпечить емоційний виклад матеріалу, сприятиме зацікавленню дітей образотворчості.

Серед загально-дидактичних етапів уроку визначаються такі:

1. Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учнів до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізнавальної діяльності.

2. Етап перевірки домашнього завдання. При викладанні образотворчого мистецтва графічне домашнє завдання відсутнє. Замість практичної роботи може бути задано спостереження за явищами природи та предметним середовищем.

3. Етап всебічної перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу. Засобом репродуктивної бесіди, або іншими, на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається чи повторюється, виявляються слабкі сторони, і для подальшого просування вносяться роз'яснення, стимулюється застосування раціональних прийомів.

4. Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння навчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізація раніше засвоєних знань та умінь, активізація навчально-пізнавальної діяльності.

5. Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального та практичного характеру. Планування навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і надати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти, що вивчається; послідовно здійснити розкриття головних понять, алгоритмів дій, відпрацювання умінь та навичок, провести узагальнення та систематизацію навчального матеріалу.

6. Етап перевірки розуміння і корекції засвоєння учнями нового матеріалу, на якому перевіряється розуміння учнями сутності елементів змісту освіти, що вивчаються, взаємозв'язок між ними, надається індивідуальна допомога.

7. Підведення підсумків уроку. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно.

8. Інформація про домашнє завдання (якщо є).

Головною метою уроків є навчально-пізнавальна діяльність школярів. Реалізація мети та завдань уроку залежить від форми навчально-пізнавальної діяльності. В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме:

фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим завданням);

парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за парами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);

групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);

кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини загального завдання);

диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);

ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером - послідовно-взаємодіюча);

бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером - сумісно-взаємодіюча);

індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від навчальних можливостей і психічних особливостей);

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вивчення стану проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у практиці школи
В методиці організації навчання школярів велике значення має проблемне навчання. Ушинський К.Д. вважав, що в навчанні серйозну увагу треба звертати на збудження самостійної думки дитини, на спонуку й ...

Завдання виховання дітей перших трьох років життя і специфіка їхньої реалізації в різних розділах виховної роботи
У перші три роки життя з дітьми старшого віку: забезпечення фізичного, розумового і морального розвитку дітей . Але зміст, прийоми і методи їх реалізації інші, вони визначаються віковими особливостям ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net