— сенситивний період розвитку рухів і дій (1—4);
— сенситивний період розвитку соціальних навичок (2,5-6).
Їх внутрішній структурі властиві повільний початок, етап максимальної інтенсивності й поступовий спад відповідної сприйнятливості.
Філософські погляди М. Монтессорі базуються на космічній теорії, згідно з якою все у світі (рослини, тварини, людина) існує та діє відповідно до космічного плану розвитку Всесвіту. Смисл життя, за її твердженням, полягає не в тому, щоб «досягти досконалості на безмежному шляху прогресу», а в тому, щоб «вплинути на навколишнє середовище і досягти в ньому певної мети».
Людина виконує в природі перетворювальну функцію, залишаючи на землі слід свого існування. Людський розум став майже всемогутнім способом проникнення у найпотаємніші глибини життя. Однак аж до XX ст. людина не усвідомлювала свого призначення і реалізовувала своє космічне завдання, як і тварини, несвідомо. Створена нею «надприрода» може легко вийти з-під контролю і спричинити жахливі екологічні катастрофи. Людство повинно осмислити своє космічне завдання, усвідомити свою єдність перед небезпеками соціальних негараздів, війн і виробити «вселенську свідомість», побудувавши єдине гармонійне суспільство. На думку М. Монтессорі, досягти цього можна через виховання. Стратегія нового виховання повинна засновуватися на законах, які обумовлюють становлення і розвиток людини, і реалізувати всі її потенційні енергії. На вивченні життя людини має зосередитись і наука. У цьому контексті особлива роль належить психології, покликаній на основі пізнання психічних процесів допомагати людині в її бутті.
Педагогіка М. Монтессорі не протиставляє особистостей педагога і дитини, вважаючи їх рівноцінними у вихованні. Такий підхід єднає її з гуманістичними традиціями української етнопедагогіки і сучасними концепціями навчання та виховання. Важливо, щоб педагог був особистістю, яка постійно розвивається, володіє вміннями самодослідження і бачення дитини в розвитку. В процесі підготовки педагога необхідно виховати в нього інтерес до людини і вміння бачити в кожній дитині неповторну та унікальну особистість, спостерігати процес розвитку дитини, навчити створювати розвивальне середовище і підтримувати зв'язок між ним і дитиною, бути привабливим зовні, цікавим для вихованців, «життєво важливою частиною світу дитини». Педагог також повинен уміти залучити до співпраці батьків, оскільки дитина є членом сім'ї, а не ізольованою особистістю. Все це необхідне йому для того, щоб дієво допомагати дитині в саморозвитку. Здатність «вникати в секрет дитинства», знати, любити дитину і вміти служити їй «згідно із законами вищої справедливості», за переконанням М. Монтессорі, є головною місією педагога.
Монтессорі-клас - це кімната, розділена на тематичні зони і заповнена різноманітними дидактичними матеріалами. Правильно організоване робоче простір Монтессорі-класу допомагає малюкові інтенсивно розвиватися.
Поділ Монтессорі-класу на тематичні зони допомагає малюкові краще орієнтуватися в різноманітті дидактичних матеріалів, структурувати отримувану інформацію, а також підтримувати порядок.
Спочатку М. Монтессорі запропонувала розбивати простір класу на 5 тематичних зон:
Зона реальної (практичної) життя
Зона сенсорного розвитку
Зона математики
Зона мовна
Зона космічна
Але кількість тематичних зон може бути набагато більше і різноманітніше (музична, художня, спортивна та ін.) А тепер поговоримо детальніше про кожну зоні в Монтессорі-класі:
1. Зона реальної (практичної) життя.
У цій зоні зібрані матеріали, що сприяють придбанню дитиною навичок самообслуговування. Малюк вчиться прати й прасувати речі, чистити і нарізати овочі, підмітати, управлятися з совком і щіткою, чистити черевики, зав'язувати і розв'язувати шнурки, застібати і розстібати різні види застібок і замків. Причому, робити все це по-справжньому.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Документи міністерства освіти і науки україни щодо козацтва
„Козацтво стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих здібностей і можливостей нашого народу. Реалізація ж науково обгрунтованих і випробуваних історією козацько-лицарських виховних трад ...
Поняття „дитячої активності” в методиці І.О. Соколянського
Одне з ключових понять педагогіки І.О.Соколянського і його учня та послідовника А.І.Мещерякова – поняття "власної дитячої активності". Оскільки сліпа дитина, що рано втратила слух, унаслідо ...