Конкретні форми позакласної роботи з фізики для 11 класу

Після проведених позаурочних робіт з фізики в 11 класі уточнювалися теоретичні позиції формування методичної концепції дослідження, спрямовані на формування інтересу учнів, а відповідно і розвиток розумових здібностей, мислення, загальний розвиток, на освоєння навчального матеріалу програми. Метою педагогічного експерименту на етапі проведених робіт було уточнення і перевірка їхніх знань. В експерименті брали участь 23 учні. На початку позакласної роботи та по його закінченні у класі були проведено письмове опитування що до проведеної роботи. Результати опитування визначалися за 12-бальною шкалою, яка визначила в учнів розвиток пізнавального інтересу до вивчення фізики після проведення позаурочних заходів. Для порівняння одержаних результатів використовували середньоарифметичні кількості балів, отриманих учнями після проведення письмового опитування.

Аналіз даних, отриманих у ході експерименту, дозволив розкрити загальну тенденцію впливу позакласних заходів на інтерес учнів 11 класу до уроків фізики і результативність навчально-пізнавальної діяльності школярів, ступінь формування їх пізнавального інтересу та розвиток умінь, навичок і здібностей. Ті учні які набрали максимальну кількість балів вони були більш зацікавленні в вивченні фізики, ті які меншу кількість балів – менш зацікавленні у вивченні фізики.

Результати педагогічного експерименту подано на рис. 2.

Розвиток сучасного суспільства ставить перед освітою нові цілі й завдання. На зміну традиційним орієнтовані, традиційні методи, що гармонійно сполучаються з інваріантними. Це передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямованість на інтелектуальний розвиток завдань для перевірки різних видів діяльності учнів.

Навчальний процес, що орієнтований на особистість учня й ураховує його індивідуальні особливості й здібності, передбачає використання нових технологій не тільки впровадження навчального процесу, але й під час проведення позакласної роботи.

Спілкування на уроці та поза ним може суттєво відрізнятись, але мета залишається постійною і єдиною – не тільки передати учням певну суму знань, а головне навчити застосовувати здобуті знання на практиці.

Позакласні заняття поглиблюють і розширюють знання учнів, одержані на уроці, підвищують їхній інтерес до предмету. Ознайомившись на заняттях гуртка, конференції або тематичному вечорі з тим чи іншим явищем, учень захоче глибше зрозуміти його суть, починати додаткову інформацію.

Позакласні заходи привчають до самостійної творчої праці, розвивають ініціативу учнів вносять елементи дослідництва в їхню роботу, допомагають в здобутті майбутнього професії. Крім того, вони мають велике виховне значення: сприяють розвитку особистості учня, к члена колективу, виховують почуття відповідальності за доручену справу, готують до трудової діяльності.

Слід зазначити, що форми позакласної роботи переносяться і на урок. Поєднання класної та позакласної форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, підвищує до нього інтерес учнів.

Розвиток інтересу до вивчення дисциплін природничого циклу набуває особливо важливого значення в загальноосвітніх закладах. У контексті цієї проблеми актуальним є розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення фізики, що обумовлено новими тенденціями формування пізнавальної компетентності учнів у зв’язку з профільним навчанням та введенням незалежного оцінювання знань школярів.

Форми організації навчання поза уроком вимагають певних організаторських функцій від учнів, викладач розвиває у них комунікативні уміння і організаторські навики. Наприклад, учень – ведучий повинен мати навики поведінки у великій аудиторії, швидко реагувати на несподівані ситуації. Педагог розвиває у них навики публічних виступів – уміти бачити і відчувати реакцію аудиторії, говорити просто і без папірців, але чітко, яскраво, вільно.

Зараз значна увага приділяється формуванню пізнавальних інтересів до навчальних дисциплін не лише у рамках навчального процесу, але й у позакласній роботі з учнями, зокрема предметних гуртках, факультативах, клубах за інтересами тощо.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методичний аналіз програми трудового навчання з профілю “Деревообробка” у 8-11 класах з метою підбору тем при вивчені яких найкраще формувати і розвивати загальнотрудові умінні та навички
Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд. ...

Організація екологічної освіти
Вихідним для формування наукових знань є їх філософське визначення як необхідного елемента і передумови практичної діяльності людини, сукупності ідей людини, у яких вона виражає своє теоретичне оволо ...