Роль музично – ритмічної діяльності у процесі творчого розвитку дитини

Педагогіка » Організація процесу творчого розвитку дитини » Роль музично – ритмічної діяльності у процесі творчого розвитку дитини

Сторінка 1

Наше століття комп'ютеризації і інформації вимагає від особи великої творчості, пошуку, пізнань.

Саме музика і рух формують у дитяти свободу в творчому мисленні, дають можливість імпровізувати, віддаючи взамен дитяті емоційні реакції – радість, задоволення.

Музика і рух допомагають виховувати дітей, дають можливість пізнати мир. Через музику і рух у дитяти розвивається не лише художній смак і творча уява, але і любов до життя, людини, природи, формується внутрішній духовний світ дитяти.

Музично-ритмічні і танцювальні рухи виконують функцію психічної і соматичної релаксації, відновлюють життєву енергію людини і його самовідчуття як індивідуальності.

Видатні педагоги Л.С. Виготський і Н.А. Ветлугина вважали, що дітей слідує, якомога раніше спонукати до виконання творчих завдань.

Одін з видів музичної діяльності, який більшою мірою сприяє розвитку творчості – є музичний рух.

Музичні рухи – це найбільш продуктивний вид музичної діяльності з погляду формування у дошкільників музичної творчості і творчих якостей особи.

До найбільш поширених видів музично-ритмічної діяльності відносяться ігри, танці і вправи.

Основне місце в розділі музично-ритмічних рухів займають ігри. Музична гра – це активна діяльність, направлена на виконання музично-ритмічних завдань. Вона викликає у дітей веселий, бадьорий настрій, впливає на активність процесу рухів, формує музичні здібності. А.С. Макаренко говорив: «Гра має важливе значення в житті дитяти, має те ж значення, яке біля дорослого має діяльність, робота, служба. Яке дитя в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте».

Граючи, дитя вправляється в русі, освоює його, в процесі гри розвиваються позитивні якості особи дитяти, через гру він пізнає життя.

Вся діяльність дитяти в процесі музичних ігор є активним слуханням музики, що вимагає безпосередньої реакції, загостреним музичним сприйняттям, пов'язаним з переживанням, розрізненням і пізнаванням музичного образу. Виконання музичних завдань в грі передбачає визначення характеру музики, темпу, розрізнення динаміки, окремих часток твору.

Ефективність музичного розвитку дитяти в процесі музичних ігор забезпечується тим, що гру як найближчу йому форму діяльності легко пояснити. Крім того, інтерес до гри і емоційна підведена в процесі її виконання, доступність ігрових образів сприяє розвитку творчої активності дитяти.

Музичні ігри діляться на сюжетних і несюжетних залежно від того, розігрують діти певний сюжет або виконують ігрові завдання.

У сюжетних іграх розкриваються образи, показані дії, наприклад в іграх «Поїзд за місто», «Звіролови і звіри». Сюжетними бувають і ігри хороводів із співом, наприклад такі, як «Ворон», »Як на тоненький льодок». У цих іграх сюжети поетичні тексти, а рухи як би їх коментують.

Розвитку творчої активності в музично – ігровій діяльності сприяє також близьке до сюжетних музичних ігор інсценування пісні, не розученої дітьми, а виконаної педагогом.

Несюжетні ігри не мають певної тематики. У них присутні різні ігрові завдання, елементи танцю, змагання, різні побудови і перестроювання.

Важливим видом музично-ритмічної діяльності є танці. Вони активізують слух дитяти, виробляють чіткі красиві рухи і сприяють розвитку творчої активності. У танцях діти розрізняють характер музики, форму музичного твору і засобу музичної виразності.

Види танців:

пляски із зафіксованими рухами, тобто авторські, до яких відносяться:

танці за участю дорослого; цей вид танцю створюється автором з урахуванням обов'язкового виконання педагогом однакових з дітьми або відмінних рухів;

сучасний дитячий танець;

народні танці, в яких використовуються справжні елементи народного танцю;

хороводи із співом, рухи яких не пов'язані з текстом;

характерний танець, в рухах якого змальовується даний персонаж;

дитячий бальний танець.

танці-імпровізації на основі розучених рухів. Вони використовуються з метою розвитку дитячої творчості.

До них відносяться:

танець типа «дзеркало»;

танець, де діти складають рухи на першу частку, а для другої частки руху показує педагог;

танець, де діти складають рухи для обох часток.

Від танців – імпровізацій, в яких педагог навчає дітей продуктивної творчої діяльності, слід відрізняти вільний танець, де за завданням педагога - відобразити в рухах характер музики – діти займаються виконавською танцювальною діяльністю на основі раніше розучених і улюблених рухів.

Вправи – багатократне виконання одного і того ж руху в цілях навчання.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Підготовчі вправи як засіб усвідомленого сприйняття науково-художнього твору
Сьогодні в школах найменш цілеспрямовано іде підготовка дітей у сфері слухання та мовлення, і від цього страждає формування повноцінних навичок читання і письма. Навчання читати - багатоаспектний про ...

Дидактичні принципи використання дидактичної гри у навчанні іноземних мов
Аналіз науково-методичної літератури дав змогу з’ясувати, що проблеми застосування дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов досліджувала значна кількість вітчизняних і зарубіжних дидактів, ме ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net