Особливості національного виховання учнів ПТНЗ

В. Сухомлинський однією з основних завдань радянської педагогіки вважав виховання патріотичних почуттів особистості: „Воспитание патриота и гражданина — одна из самых главных и самых сложных задач нашей … педагогики. Как достигнуть того, чтобы каждый юноша, каждая девушка дорожили святыней, бережно несли ее в своем сердце, чтобы Родина была для каждого тем ярким светом, который озаряет все другое, чтобы весь окружающий мир и — главное — самого себя человек видел только при этом свете?”

Третій етап в історії розвитку патріотичного виховання — відродження української національної самосвідомості. Дослідники І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, І.А. Зязюн, М.Г. Стельмахович, О.М. Сухомлинська, Б.Г.Чижевський тощо стверджують, що виховні можливості національної ідеї, мистецтва і культури у педагогічній роботі невичерпні, а розвиток відповідального громадянина сучасної держави безпосередньо зв'язаний з системою національних цінностей, що повинні бути запроваджені у систему освіти молоді: „З утворенням у 1991 р. Української держави, - пише В.О. Сухомлинська, – почалася розбудова нового шкільництва, одне із завдань якого – формування національних ціннісних орієнтацій, національної свідомості та самосвідомості як цінності . Новий зміст нової української школи покликаний формувати у дітей почуття патріотизму, громадянськості, державницької ідеології .”.

І.А. Зязюн, вказуючи на проблему національного виховання молоді України, підкреслює, що інтеграція освіченої та вихованої особистості у всі сфери життя сприяє благу суспільства. „Розвивати молодь, – пише І.А. Зязюн, – означає посилювати інноваційний, творчий потенціал підростаючого покоління, закладати основи майбутнього благополуччя, нагромаджувати сили для прискореного виходу України з кризового стану”. М.Г. Стельмахович, досліджуючи виховні цінності підростаючого покоління в Україні, стверджує, що національна система виховання повинна продовжувати й розвивати національний дух особистості: „ . мудрість нашого народу йде від діда-прадіда, вітця-матері, родини, рідної оселі й материнської мови, землі-годувальниці, від ясного неба і світлого сонця, матінки-природи, від доброго серця й щирої душі, глибоких людських почуттів і переживань, кришталевої чесності й людяності, світлої духовності, сердечної любові до дітей, духу Матері-України”.

Б.Г. Чижевський, характеризуючи національну систему виховання в умовах державотворчого процесу в Україні, вказує, що система патріотичного виховання базується на поєднанні освіти і національної культури та розглядається як гарант демократичності суспільного устрою. Побудова демократичного суспільства, на думку вченого, базується „на національній ідеї, любові до Вітчизни, класичній культурі і спрямовується у площині Я-концепції особистості, творчої особистості, громадянина, патріота України” .

Українську народну педагогіку умовно поділяють і педагогіку народного календаря, педагогіку народознавства, козацьку педагогіку, українську національну систему виховання. Кожна з цих складових має свою виховну концепцію, яка дає змогу розробляти різноманітні програми, посібники, підручники з проблем навчання і виховання. Відтак забезпечуються сприятливі умови для розвитку особистості, формування підростаючих покоління у дусі вірності заповітам батьків, українського патріотизму, загальнолюдських цінностей.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики у початковій школі
Для того, щоб визначити початковий рівень сформованості уміння виразно читати вірші, був проведений констатуючий експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 учень і контрольному 2 «Б» - ...

Поняття „дитячої активності” в методиці І.О. Соколянського
Одне з ключових понять педагогіки І.О.Соколянського і його учня та послідовника А.І.Мещерякова – поняття "власної дитячої активності". Оскільки сліпа дитина, що рано втратила слух, унаслідо ...