Виразне читання як навчально-методична проблема

уміти прогнозувати розгортання мовного матеріалу;

уміти членувати речення на синтагми;

уміти інтонаційно оформляти речення і синтагми, відрізки тексту.

Розуміння під час читання психологи кваліфікують як складний процес і виділяють кілька рівнів розуміння навіть у процесі читання рідною мовою. А читання на іншій мові ускладнюється тим, що учень повинен володіти певним лексичним і граматичним запасом, щоб збагнути смисловий зміст тексту, адже найперша умова правильного сприймання – розуміння кожного слова.

Науковці вважають за потрібне зосередити увагу вчителя на формуванні таких умінь, істотних для успішного перебігу процесу читання:

визначати тему й основну думку висловлювання;

виділяти в тексті незнайомі слова, вирази і зосереджувати на них свої пізнавальні зусилля;

з'ясовувати значення невідомих слів за словотвірними елементами, за словником, за контекстом;

знаходити ключові слова і речення;

зосереджувати увагу на певних питаннях змісту;

розрізняти головну і другорядну інформацію;

давати відповіді на запитання за змістом тексту і ставити запитання до тексту;

визначати логіку і структуру друкованого тексту;

• узагальнювати викладені в тексті факти, робити і формулювати висновки;

• прогнозувати зміст;

сприймати емоційно-оцінну інформацію та образну мову художнього (науково-популярного) тексту, а також закладену в ньому спонукальне-вольову інформацію;

критично оцінювати й інтерпретувати здобуту інформацію, реагувати на неї, співвідносити її зі своїм життєвим досвідом, використовувати повсякденному житті.

Унаслідок цілеспрямованого навчання читати вголос учні повинні оволодіти такими уміннями, які згідно з критеріями оцінювання підлягають контролю:

а)демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

б)читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, додержуючи логічного наголосу, пауз;

в)за допомогою темпу, тембру, гучності читання виражати особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;

г)пристосовувати читання до особливостей слухачів (рівня підготовленості, зацікавленості темою тощо).

Здатність читати мовчки визначається сформованістю певних умінь, а саме:

а)читати незнайомий текст із належною швидкістю; з одного прочитування;

розуміти фактичний зміст;

знаходити в тексті потрібну інформацію;

встановлювати причиново-наслідкові зв'язки;

визначати тему й основну думку,

знаходити виражально-зображувальні засоби про читаного твору;

б)уявляти наявні в тексті образи;

в)давати оцінку прочитаному.

Критерії розмежування видів читання численні й взаємопов'язані; вони ґрунтуються на домінантних властивостях читацької діяльності. Основна диференціація здійснюється за гучністю та беззвучністю читання, його призначенням і функціями. Особливості часового і текстуального вимірів (цілісність, уривчастість, повторюваність), кількість читачів і форми навчання також зумовлюють окремі види читання.

За часовою протяжністю читання буває первинне і вторинне, неперервне і з перервами, а також вибіркове (звертання до окремих фрагментів і частин тексту). Первинне і неперервне читання, як правило, охоплює текст у цілому, тимчасом як повторне й перерване в основному спрямоване на окремі частини тексту і здійснюється як вибіркове і часткове.

За кількістю читців читання може бути індивідуальне, з розподіленими ролями (діалогічне) і колективне (групове, хорове).

Залежно від комунікативного завдання, яке розв'язується у процесі читання і визначає характер сприймання тексту в цілому, розрізняють кілька видів читання. З-поміж класифікацій методична найдоцільнішою видається така: переглядове ознайомлювальне, вивчальне і пошукове (дослідницьке, або критичне). Усі чотири види читання зазвичай здійснюються в мовчазній формі; вивчальне залежно від мети може бути читання уголос.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування комунікативної компетенції у дітей
Опанування мови, слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення її триває у дошкільних закладах, школі і. впродовж усього життя. Мова — це голов ...

Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотивапійній основі
Виходячи із здійсненого теоретичного аналізу і результатів констатуючого експерименту, основним завданням формуючого експерименту є розробка такого організаційно-методичного змісту предмету "Фіз ...