Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності

1) уточнити тлумачення слів, значення яких неясне, вибрати способи їх пояснення дитині;

перевірити наголос у словах, вимова яких викликає сумнів (особливо у віршованих рядках, де помилковий наголос може зламати ритм);

виявити всі художні особливості мови автора («розшифрувати» метафори, проаналізувати уособлення, порівняння, підкреслити випадки звукопису тощо);

визначити стилістичні особливості мови героїв твору

5. Розмітка тексту для читання

Наступний етап роботи – робоча розмітка тексту спеціальними знаками (створення партитури), яка вимагає глибокого проникнення у зміст та емоційний характер кожної фрази. Знаками виділяють паузи, головні слова (логічний наголос), повороти мелодики, зміни темпу.

Найбільш поширені умовні знаки партитури наводяться у Додатку 1.

6. Вправляння у читанні тексту.

Слід зазначити, що підготовка до читання ліричних творів істотно відрізняється, адже вони не мають сюжету, невеликі за обсягом, але вагомі за змістом і своєрідні за формою. Головне в них – почуття ліричного героя, емоційна оцінка фактів життя або їх філософське осмислення, а в підтексті – чуттєвий стан автора. Тому до завдання виконавця входить осмислити глибинний зміст твору і через нього визначити настрій, з яким його треба читати.

При аналізі велику допомогу може надавати історична довідка про час і оточення поета, події, умови, за яких народився твір. Ці відомості, цікаві і важливі для виконавця, не завжди доречно подавати дітям, але, закладені у підтекст, вони являють собою основу створення ліричного образу, правильного розуміння і сприймання тексту твору.

Головне завдання учителя – вчити дітей сприймати художнє слово, розуміти художні образи, заховані в метафорі, адекватно відгукуватися на почуття. Як вважає більшість майстрів-виконавців, аналітичні розмови навколо ліричного твору руйнують його емоційність, поетичну виразність, тому виразне читання в значній мірі виконує функцію аналізу віршів на уроках, особливо в молодших класах.

Орієнтовний план підготовки до виразного читання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід»

(Читанка.– 2 кл.– С. 71).

Ідея: треба вчитись бути людиною.

Образи: Ніна – семирічна дівчинка, у якої сором перед подругами за бабусину немічність сильніший за любов і повагу до бабусі; відверта, можливо, вередлива; мама – мудра, спокійна, образилась за бабусю і переживає за душевну черствість доньки; бабуся («за кадром») – старенька, виснажена працею, найшановніший член сім'ї.

Сюжет: сім'я готується до дня народження Ніни.

Елементи сюжету

Експозиція: «У Ніни велика сім'я.»

Зав'язка: «Скоро день народження .»

Розвиток дії: «Ось і настав цей день».

Кульмінація: «Мама зблідла».

Розв'язка: «Іменинного обіду не буде».

Кінцівка: «Будь справжньою людиною».

Частина перша: «Ніна і її сім'я»

Мета читання: звернути увагу на те, що сім'я Ніни велика, дружна; викликати повагу до бабусі, співчуття до її старості.

Частина друга: «Скоро день народження!»

Мета читання: порадіти з Ніною; викликати піднесений настрій передчут тя свята.

Частина третя: «А якщо подруги сміятимуться?»

Мета читання: передати наростання хвилювання дівчинки, яка соромиться бабусі.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Теорія розвитку понять
Мета навчання дати усвідомлені, систематичні і міцні знання учням. Правильна організація мислительної діяльності учнів в процесі навчання є вирішальною умовою високої якості їхніх знань. Дослідженням ...

Шкільна адаптація розумово відсталої дитини
Основним завданням батьків і педагогів розумово відсталої дитини дошкільною віку є формувати у неї готовність до школи. Підготувати малюка до школи – це не значить навчити читати, писати, рахувати. Г ...