Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності

Педагогіка » Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів » Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності

Сторінка 2

1) уточнити тлумачення слів, значення яких неясне, вибрати способи їх пояснення дитині;

перевірити наголос у словах, вимова яких викликає сумнів (особливо у віршованих рядках, де помилковий наголос може зламати ритм);

виявити всі художні особливості мови автора («розшифрувати» метафори, проаналізувати уособлення, порівняння, підкреслити випадки звукопису тощо);

визначити стилістичні особливості мови героїв твору

5. Розмітка тексту для читання

Наступний етап роботи – робоча розмітка тексту спеціальними знаками (створення партитури), яка вимагає глибокого проникнення у зміст та емоційний характер кожної фрази. Знаками виділяють паузи, головні слова (логічний наголос), повороти мелодики, зміни темпу.

Найбільш поширені умовні знаки партитури наводяться у Додатку 1.

6. Вправляння у читанні тексту.

Слід зазначити, що підготовка до читання ліричних творів істотно відрізняється, адже вони не мають сюжету, невеликі за обсягом, але вагомі за змістом і своєрідні за формою. Головне в них – почуття ліричного героя, емоційна оцінка фактів життя або їх філософське осмислення, а в підтексті – чуттєвий стан автора. Тому до завдання виконавця входить осмислити глибинний зміст твору і через нього визначити настрій, з яким його треба читати.

При аналізі велику допомогу може надавати історична довідка про час і оточення поета, події, умови, за яких народився твір. Ці відомості, цікаві і важливі для виконавця, не завжди доречно подавати дітям, але, закладені у підтекст, вони являють собою основу створення ліричного образу, правильного розуміння і сприймання тексту твору.

Головне завдання учителя – вчити дітей сприймати художнє слово, розуміти художні образи, заховані в метафорі, адекватно відгукуватися на почуття. Як вважає більшість майстрів-виконавців, аналітичні розмови навколо ліричного твору руйнують його емоційність, поетичну виразність, тому виразне читання в значній мірі виконує функцію аналізу віршів на уроках, особливо в молодших класах.

Орієнтовний план підготовки до виразного читання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід»

(Читанка.– 2 кл.– С. 71).

Ідея: треба вчитись бути людиною.

Образи: Ніна – семирічна дівчинка, у якої сором перед подругами за бабусину немічність сильніший за любов і повагу до бабусі; відверта, можливо, вередлива; мама – мудра, спокійна, образилась за бабусю і переживає за душевну черствість доньки; бабуся («за кадром») – старенька, виснажена працею, найшановніший член сім'ї.

Сюжет: сім'я готується до дня народження Ніни.

Елементи сюжету

Експозиція: «У Ніни велика сім'я.»

Зав'язка: «Скоро день народження .»

Розвиток дії: «Ось і настав цей день».

Кульмінація: «Мама зблідла».

Розв'язка: «Іменинного обіду не буде».

Кінцівка: «Будь справжньою людиною».

Частина перша: «Ніна і її сім'я»

Мета читання: звернути увагу на те, що сім'я Ніни велика, дружна; викликати повагу до бабусі, співчуття до її старості.

У Ніни | велика сім'я: || мати, | батько, | два брати. | дві сестри | й бабуся.

Ніна – | найменша. | їй восьмий рік. ||

Бабуся – | найстарша. | їй вісімдесят два роки. ||

У бабусі | тремтять р_уки. || Несе ложку бабуся – | ложка дрижить, | крапельки | падають на стіл. ||

Розповідно.

3 милуванням.

3 повагою

Тихо, співчутливо.

Частина друга: «Скоро день народження!»

Мета читання: порадіти з Ніною; викликати піднесений настрій передчут тя свята.

Скоро І день народження Ніни. || Мама сказала, | що на її – іменини | у них буде | святковий обід. || На обід | Ніна хай запросить подруг

Піднесено: обід – це подарунок від мами!

Частина третя: «А якщо подруги сміятимуться?»

Мета читання: передати наростання хвилювання дівчинки, яка соромиться бабусі.

Ось і настав цей день. | Мама | накриває стіл | білою скатертиною. |

| Ніна подумала: | «Це ж і бабуся І за стіл сяде. А в неї ж | руки тремтять. || Подруги | сміятимуться. || Розкажуть потім у школі, |що в Ніниної бабусі | руки тремтять». ||

Ніна тихенько | сказала мамі: |Вередливо

Мамо, | хай бабуся | сьогодні за стіл не сідає. ||

Чому? І – здивувалась мама. II

В неї руки тремтять. Ц Капає | на стіл. ||

Урочисто, радісно.

Тихо, задумливо. Сполохано «Пере- дражнюючи» пиха тих подруг –

(улесливо, комизячись, сердито, .).-

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Театр
Витоки національного театру Театр – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – це мистецтво синтетичне, тому що поєднує драматургію, творчість автора, режисера, і му ...

Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку і школі
Порівнюючи шкільну і дошкільну програму, можна зробити висновок, що дитячий садок і школа об'єднані єдиними методологічними позиціями сучасної шкільної та дошкільної педагогіки, їх об'єднує розуміння ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net