Подолання мовно-рухових порушень при дитячих церебральних паралічах

При всіх формах дизартрії у хворих на дитячий церебральний параліч порушені голосоутворення та артикуляційний праксис.

Становлення звуків при цій складній патології, формування артикуляційного праксису – основні завдання найважчої ланки логопедичної роботи при дитячому церебральному паралічу. Нижче ми подаємо узагальнені напрями цієї роботи Всі завдання індивідуалізуються і конкретизуються в кожному окремому випадку.

Формування сили, висоти, керованості голосу у мовленні.

Масаж, пасивна гімнастика м'язів шиї, плечового поясу, тулуба.

Пасивно-активна гімнастика (ізометрична, ізотонічна).

Активізація голосових модуляцій.

Тренування слухової уваги на просодичних елементах мовлення.

• Психотерапевтичні бесіди-заняття для підсилення мотивації до лікування та створення емоційного, позитивного настрою під час тренування голосових функцій.

Формування артикуляційного праксису

Кінестетичного:

Уточнення артикуляційного праксису наявних звуків, але зі спотвореною звуковимовою.

Виховання точності артикуляційних позицій – дорсальності, альвеолярності, вакумінальності, палатальності, лабіальності для артикуляції потрібних звуків і способу відтворення щілинного, сонорного, вібраційного звуків.

Виконання завдань для диференціації звуків у складах зі збігом приголосних.

Кінетичного:

Тренування рухливості м'язів орофасціального апарату.

Тренування утворення звуків у складовому ланцюжку Звертати увагу на чіткості звуковимови приголосних у словах.

Формування диференціації артикуляційних рухів (вправи зі складами).

Вироблення швидкості точних артикуляційних рулів «складові комплекси).

Диференціація звуків, які розрізнюються за місцем і способом утворення.

Формування фонетико-морфологічного аналізу і синтезу

Формування певних установок для вироблення навичок мовленнєвої діяльності.

Запропонована система логопедичної корекції важких порушень мовлення у дітей із церебральними паралічами має диференційований характер, з урахуванням причини та локалізації ураження мозку, структури мовленнєвого дефекту, характеру і поширення сенсомоторного дефіциту, вираженості супутніх симптомів з боку соматичної, психічної, емоційно-вольової, мотиваційної сфер. На кожному із представлених етапів довготривалої логокорекції в СІНР окреслюються конкретні індивідуальні цілі, завдання, добираються методи та прийоми відновлення функцій усного мовлення. Успішне подолання мовленнєвих порушень є запорукою подальшого розвитку писемного мовлення і можливості навчання дитини в школі, інтеграції її в дитячий колектив, набуття професії та, в кінцевому результаті, – соціальній адаптації неповносправної особи в суспільстві.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності. С.Ю. Ніколаєва ...

Основні функції оцінювання
1. Контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; 2. Навчальна ...