Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського під час уроків мислення серед природи

Педагогіка » Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи » Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського під час уроків мислення серед природи

Сторінка 3

Весняну екскурсію проводили у час, коли на деревах з’явилися бруньки, сніг розтанув, з’явилися перші листочки, перші квіточки проліски, а травичка повипускала свої пагінці.

В результаті спостережень за природою на прогулянках у березні, на початку квітня діти дізнаються, що за один сезон ми зустрічаємо чотири весни. Кожна з них має свій характер та особливості, назви: весна світла, весна води, весна зелені і передліття. Початок усієї весни – весна світла. На початку березня сонце особливо яскраве, небо сонячного дня яскраво-голубе, майже синє. По ньому пливуть густі білі хмари. Похмурих днів у цій порі мало. Повітря ранньої весни прозоре, чисте, аж дзвенить. А 21 березня – весняне рівнодення. На всій землі день за часом рівний ночі. Звідтоді світлого часу стає дедалі більше. Справжнє свято світла! Закінчується весна світла з метушнею розбуджених теплом і світлом перших комах, із поверненням перших перелітних птахів, цвітінням яблуні і вільхи, ліщині та верби.

Весна води настає з льодоходом на річках, дзвінким струмками, першими грозами і цвітом сонячно-жовтої квітки мати-й-мачухи. Від тепла і надмірної вологи у повітрі ранками часто з’являється туман. Чим більше води вип’є земля, тим багатшою буде весна зелені. Недаремно ставала все яскравішою, багатшою, виразнішою слово набувало емоційного забарвлення, починало грати, переливатися. Переді мною відкрилася напрочуд багата, невичерпна за красою грань педагогічної майстерності – вміння вчити дітей думати, мислити.

На яскравих, цікавих екскурсіях починається евристична бесіда з виявлення змін у неживій природі.

Яким стало сонце порівняно з квітневими днями? (Піднімається вище, припікає). А дні? Ночі? (Вдень часто гаряче, ночі стали теплішими). Чому перші ознаки весни ми спостерігали ще в березні, а природа ожила по-справжньому аж тепер у кінці квітня? (Видно, березневого тепла для рослин ще мало. А піднялося вище сонце, прогріло повітря, землю – і все навкруги зазеленіло і зацвіло). Як же сонце впливало на ґрунт? Давайте поміркуємо! (Спочатку у ґрунті було багато вологи від талого снігу, від весняних дощів. Потім теплими сонячними днями вода випаровувалася, земля дихала, підсихала). Які кольори у природі переважають? (Зелені, жовті). Вбрання дерев, свіжий килим дерев… Яка ця зелень? Чи бачимо відтінки її? (Зелень яскрава, соковита; листя на деревах, що розпустилося раніше, - тепліше, а молоденькі клейкі листочки – світліші). Звідки взявся жовтоцвіт на зеленому тлі? (То кульбабки дружно зацвіли, сонечка-голівки свої до сонця вистромили).

Короткі колективні спостереження і бесіда перериваються. Даємо можливість учням побути з природою наодинці, послухати, роздивитися , помовчати. Клас ділиться на кілька груп, кожна з яких одержує конкретне завдання. Одна спостерігає за птахами, інша - за деревами, кущами, комахами, третя – за першими весняними квітами, травою. Після з’ясування, як треба поводитися у весняному лісі, школярі тихо розходяться. А через деякий час збираються всі разом. Діти з захопленням розповідають про те , що помітили, відчули.

Таке конкретне визначення об’єктів для спостереження допомагає зосередити, загострити їхню увагу. Розповіді кожної групи учнів (залежно від поставлених завдань) доповнюються вчителем. Відомо, що інформація про навколишні предмети, сприйнята з вуст вчителя безпосередньо у природі, запам’ятовується дітьми повніше і надійніше, ніж почута в класі. Тут же, на екскурсії, звучать завчені раніше загадки, вірші про об’єкти спостереження, проводяться дидактичні ігри “ Хто де живе”, “Хто що робить’’.

Запитаннями, доповненнями супровідними розповідями можна непросто констатувати факти дійсності, а й надати поживу для усвідомлення нової лексики, наводимо зразки конструювання нових висловлювань, образності. Для цього вживаємо найточніші слова. ( Чим же займаються мешканці лісу ?. Що за голос стоїть у верховіттях дерев ?. Що за строкатий декламатор порається на стовбурі ще голого дуба ?.Що то пухкає у повітрі, припадаючи раз у раз до квіточок ?. Які це квіти вітають весну зелені ?. Які з них найкращі ?.Чому ?.Які можна назвати скромними ?.Чому так думаєте ?.Які слова-ознаки будуть спільними для всіх квітів цієї пори (весняні, барвисті, ніжні …)? і так далі.

Таким чином, спільними зусиллями заповнюється сторінка книги весняної природи.

Духмяними пахощами сосен, свіжої землі, пахощі листочків вільхи, тендітних квітів напоєне повітря. Безупинно ллється пташиний спів кожен мешканець лісу (гаю) заклопотаний своїми справами. У верховіттях дерев здійснюють неймовірний галас граки. Онде, з берізки злетіла сорока. А он, прудка білочка сполохано видряпується на дерево, вмощується на гіллі із цікавістю розглядає гостей.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дидактична сутність читання як виду мовленнєвої діяльності
Читання - настільки складний процес, що його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься читанням. Скажімо, читання мовчки гостросюжетного твору, пере ...

Експериментальна перевірка ефективного використання різних форм організації навчання
Експериментальне дослідження проводила за допомогою проведення фронтальних, групових та індивідуальних форм організації навчання. У дослідженні брали участь 20 учнів з одного класу. На уроці з україн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net