Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами

В.О Сухомлинський, навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: „Чим більше діяльності, пов’язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти з кожним місцем помічати навколо себе щодалі більше явищ, на які раніше не звертали уваги”.

З метою вивчення ефективності методики екологічного виховання за В.О. Сухомлинським та дослідження її ефективності в практиці сучасної початкової школи, проведено дослідження рівня екологічного мислення учнів за допомогою анкетування .

На основі аналізу рівня екологічного мислення учнів 3-х класів, коли нами визначено три рівні їх екологічного мислення:

Високий рівень: розуміння цінності природи; активна участь у екологічних заходах; залучення ровесників до екологічної роботи –негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.

Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою,посередні знання з природи.

Низький рівень: слабкі знання з природознавства, слабкі навики позитивного досвіду поведінки у природі, низький пізнавальний інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи.

Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1.

Аналіз анкетних даних констатуючого та формуючого експериментів дозволив вирішити наступні співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Співвідношення рівнів екологічного мислення дітей на “уроках мислення”(у %).

Дані таблиці засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем екологічного мислення на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем екологічного мислення у експериментальному класі. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.1):

Діаграма 2.1. Рівень екологічного мислення під час проведення “уроків мислення”.

На діаграмі 2.1. зображено, що рівень екологічного мислення у дітей експериментального класу вищий за рівень дітей з контрольного класу.

Проведене експериментальне дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на “уроках мислення” у початкових класах.

Під час проведення дослідження можна було поспостерігати за тим, як змінюється інтерес учнів до “уроків мислення” серед природи. Це виявилося у більшому обговоренні уроків мислення, придумуванням різних оповідань, казок, відгадування загадок учнями.

Для перевірки рівня інтересу учнів молодших класів на „уроках мислення” серед природи, було проведено анкетування учнів, анкета №2.

Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.

Аналіз анкетних даних дозволив виділити зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до уроків мислення (таблиця2.2.).

Таблиця 2.2.

Оцінка рівнів інтересу учнів до проведення уроків мислення (у %).

Цікаве про педагогіку і навчання:

Види робіт з письма в букварний період
Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах э формування молодших школярів красивого, чіткого, каліграфічного і орфографічно правильного письма. Ці вміння починають активно ...

Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії
Перед навчальними закладами освіти стоїть завдання - всебічно вдосконалювати навчально-виховний процес, який би забезпечував розширення обсягу й підвищення міцності знань, умінь і навичок учнів, розв ...