Розробка методики виявлення дітей-жертв насильства

В підлітковому віці іде інтенсивне моральне формування особистості, її свідомості, оволодіння моральними і етичними нормами поведінки. Якщо в дитячому віці дитина зорієнтована на світ речей, над сенсом яких вона навіть не задумується, то в підлітковому віці перед ним відкривається світ ідей. У підлітка виникає інтерес до себе, до якостей власної особистості, потреба в самооцінці, в порівнянні себе з іншими. Поведінка підлітка стає соціально значимою. Спостерігається тенденція до вибору поведінки, яка проникнута мріями, пошуками пригод, романтикою. Завищений моральний ідеал характеризується спрямованістю в майбутнє, нерідко без врахування зв’язку з минулим і теперішнім. Зазвичай ідеал іде врозріз з реальністю. Слід враховувати, що підліток – це незріла, ще багато в чому дисгармонійна особистість .

Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11-12 до 15-16 років. Він також називається перехідним віком. Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, що впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, що складаються у підлітків з дорослими людьми, однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту та здібностей. Відношення в групах однолітків будується на серйозніших, ніж розважальні сумісні ігри, справах, що охоплюють діапазон видів діяльності, від сумісної праці над чим-небудь до особистого спілкування на життєво важливі теми. У всі ці нові відносини з людьми підліток вступає вже будучи інтелектуально розвиненою людиною і маючи в своєму розпорядженні здібності, які дозволяють йому зайняти певне місце в системі взаємин з однолітками.

За Л.Л. Сідєльнік можна виокремити наступні ознаки жорстокого поводження з підлітком:

депресія, низька самооцінка;

втечі з дому;

асоціальна поведінка;

вживання алкоголю чи психотропних речовин;

загроза суїциду;

сексуалізована поведінка;

демонстрація повної відсутності страху;

намагання справити враження людини, що живе у злиднях;

тривожність;

демонстрація страху перед появою батьків;

нав’язливі страхи (фобії);

насильство стосовно тварин, слабших істот;

почуття провини за отримання фізичних ушкоджень;

проміскуітет (безладні статеві стосунки);

намагання приховати причину травм та ушкоджень;

бродяжництво;

сприйняття себе як безпомічного, бридкого.

Помітивши тривожні ознаки у поведінці дитини, доречно провести опитування за спеціально розробленою анкетою виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми (див. додаток А1). Дана анкета дає змогу зрозуміти ставлення дитини до батьків, до покарань, якщо такі були в їх житті. Важливою ознакою опитувальника, на нашу думку, є те, що питання не звужуються до виявлення випадків фізичного насильства, а й акцентують увагу на психологічному та економічному видах жорстокого поводження з дітьми.

Для складення цілісної картини дослідження потрібно також ознайомитись зі шкільною документацією стосовно даної дитини, вивчити ситуацію в родині, при необхідності провести опитування серед референтного кола спілкування.

На цьому етапі рекомендуємо такі дії: опитування за анкетою з проблем моралі та сімейних стосунків, яка ширше розкриває взаємовідносини в родині, соціальним паспортом сім’ї, який конкретизує ці дані, використати карту особистості дитини, що дозволить розширити та узагальнити інформацію про досліджуваного.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Стимули активізації пізнавальної діяльності студентів
При організації активного навчання недостатньо лише використовувати той чи інший методичний прийом. Викладачу необхідно створити таку ситуацію, таку обстановку, в якій у студентів з'явилося б бажання ...

Розкриття поняття форми організації навчання
У сучасній дидактиці склалася парадоксальна ситуація. Дослідники відзначають (В. К. Дьяченко, І. М. Чередов та ін.), що навіть фахівці в області дидактики вагаються сказати, що таке форма організації ...