неблагополучна, у тому числі:
педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко обходяться, систематично карають, погано поінформовані про її інтереси, поведінку поза школою);
морально-неблагополучна (батьки ведуть аморальний образ життя, пиячать, не працюють, утримують кубло, мають судимість, вихованням дітей не займаються);
конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).
3.4. Характер взаємовідносин батьків з дитиною:
сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи і почуття власної гідності дитини);
надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огородження від труднощів, турбот, зусиль);
потурання (ухил від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини);
співробітництво (взаємоповага, спільне переживання радощів, горя тощо).
3.5. Організація режиму праці і відпочинку:
які обов’язки виконує у сім’ї;
чи дотримується режиму дня;
хто і якої мірою допомагає і контролює виконання домашніх завдань;
як організовано спілкування учня у сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.
4. Особливості навчальної діяльності:
Успішність учня.
Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.
Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.
Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності навчатися, прагнення отримати оцінку, заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження у групі однолітків.
5. Становище у класному колективі, ставлення до колективу:
Позиція учня у колективі: лідер (зірка); той, кому віддають перевагу; той, кого прийняли; той, кого відкинули (ізольований).
З ким із класу найбільш близький; характер взаємного впливу.
Стосунки з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.
Манера, стиль спілкування з оточенням:
домінантний стиль (упевнений у собі; прагне нав’язати свою думку; легко перериває іншого, але не дає перервати себе; ні з ким спілкується);
недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення у розмові);
екстраверт (постійно спрямований на спілкування, легко входить у контакт, зацікавлений, відкритий, дуже уважний до оточення);
інтроверт (не схильний до контактів, замкнений, надає перевагу діяльності над спілкуванням, у розмові небагатослівний).
5.5. Ставлення до громадської думки:
активно-позитивне (розуміє критику, згодний з нею, недоліки прагне виправити і т.п.);
пасивно-позитивне (розуміє критику, згодний з нею, але недоліки не виправляє);
байдуже (не реагує на критику, не змінює поведінки);
негативне (сперечається, не погоджується із зауваженнями, поведінку не змінює).
6. Ставлення до громадської діяльності і суспільно корисної праці:
Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.
Виконання громадських доручень: сумлінне, несумлінне, відповідно настрою, під тиском, з ініціативою.
Ставлення до трудових справ класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.
Ставлення до фізичної праці:
позитивне (працелюбність; часто надає перевагу фізичні праці, ніж розумовій; має "золоті руки");
Цікаве про педагогіку і навчання:
Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь
і навичок в учнів 5-9 класів при вивченні модуля “Проектування та виготовлення
виробів з металу”
Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудо ...
Деякі проблеми активізації художньої діяльності в дитячому садку
Підготовленість дитини до школи - складний комплекс. Психологи відзначають два аспекти підготовки до школи дітей дошкільного віку : 1.Організація всієї виховної роботи, направленої на формування зага ...