Сучасні наукові підходи до організації навчального процесу з образотворчого мистецтва

Змінилися цілі освіти, структура навчального року, система оцінювання навчальних досягнень учнів — необхідно оновлювати і ставлення до відбору змісту навчального матеріалу, до організації навчально-виховного процесу, до взаємовідносин «вчитель-учень».

У ході наукового дослідження вагомого значення вимагає звернення до особистісно-орієнтованого підходу в педагогічній роботі вчителя початкових класів, адже він веде навчальний процес в цілому, а не тільки виокремлену дисципліну (наприклад, образотворче мистецтво).

Останнім часом у науковому та педагогічному середовищі широкого розповсюдження набув термін «особистісно-орієнтоване навчання». Особистісно-орієнтований підхід надає можливість розглядати учня, як суб'єкт процесу навчання, вказує на неповторність індивідуальних механізмів розвитку даної особистості. За визначенням С.І. Подмазіна, «зміст особистісно-орієнтованої освіти передусім полягає у задоволенні потреб буття людини, її особистісного існування: свободи, вільного вибору себе, свого світогляду, дій, вчинків, позиції, самостійності й самореалізації, самовизначення, творчості, повинен включати все, що необхідно людині для будівництва і розвитку».

І.С. Якиманська виділяє такі головні позиції особистісно-орієнтованого навчання :

— визнання учня головним суб'єктом процесу навчання;

— визначення мети;

— розвиток індивідуальних здібностей учня;

— визначення засобів, що забезпечують реалізацію встановленої мети шляхом виявлення й структурування власного досвіду учня, його направленого розвитку в процесі навчання.

Основним елементом освітнього процесу був і залишається урок. В умовах особистісно-орієнтованого підходу суттєво змінюється його мета, функція, форма організації. Що в свою чергу впливає на рівень засвоєння основ образотворчої грамоти учнями. І.С. Якиманська визначає, що мета такого уроку це: — створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів. Засобами досягнення вчителем такої мети є:

- використання різних форм і методів організації навчальної діяльності, які дозволяють розкрити власний досвід учнів;

- створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

- стимулювання учнів до висловлень, використання різних способів виконання завдань без побоювання помилитися, одержати невірну відповідь, не той результат;

- використання в ході уроку дидактичного матеріалу, який дозволить учню вибирати найбільш значні для нього види і форми навчального змісту;

- оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (вірно-невірно), але й за процесом його досягнення;

- заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів у ході уроку, вибирати та засвоювати більш раціональний;

- створення педагогічних ситуацій на уроці, які дозволяють кожному учню проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Психолого-педагогічні проблеми спілкування при дистанційному навчанні
Використання інформаційно-комунікаційних технологій є новим рівнем опосередкування розумової, творчої, комунікативної і виконавської діяльності і веде до корінної перебудови різних сторін діяльності, ...

Фази виконання фізичних вправ
Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються у певній послідовності і їх можна умовно поділити на три фази: підготовчу, основну (або головну) і заключну. Всі три фази взаємоп ...