Врахування вікових особливостей дошкільнят та учнів у навчально-виховному процесі

Педагогіка » Реалізація принципу наступності у процесі опанування учнями основ образотворчої грамоти » Врахування вікових особливостей дошкільнят та учнів у навчально-виховному процесі

Сторінка 1

Навчання відбувається все життя. Починається воно в сім'ї, продовжується в дитячому садочку, початковій, середній та старшій школі. Для багатьох наступним етапом є навчання в професійних технічних та вищих навчальних закладах, яке теж може мати своє продовження у набутті післядипломної освіти або переходу до наукової діяльності (аспірантури, докторантури). Домінантною ланкою при цьому є самоосвіта, на яку повинні спиратися всі інші. Для реалізації безперервної освіти необхідне цілеспрямоване озброєння методологією рішення практичних завдань, розвиток процесів вироблення конструктивних рішень, критичної оцінки і самооцінки діяльності; виникають завдання інтеграції і спадкоємність компонентів навчального процесу на всіх етапах безперервного навчання, в усіх його ланках. Кінцевою метою системи безперервної освіти є підвищення якості, рівня діяльності людини в тій чи іншій сфері, стимулювання постійного професійного зростання і розвитку особистості.

Образотворча діяльність супроводжує людину від молодшого до зрілого віку. Навчання цієї діяльності починається у дитячому садку і продовжується в середньому загальноосвітньому закладі у 1 — 7 класах. Для безперервності цього процесу необхідні узгодження навчальних програм, методів та форм навчання з урахуванням вікових особливостей. Особливої уваги цей процес вимагає на перехідних вікових етапах, а саме: дитячий садок — початкова школа; початкова школа — середня школа.

Викладаючи образотворче мистецтво, вчитель не завжди замислюється над тим, що окрім спрямованого навчання відбувається природний розвиток якості образотворчої діяльності, змінюється уява, сприйняття світу, ставлення до власної творчості.

Проблеми уяви, образотворчої діяльності у дитячому віці розглядаються в педагогічній і психолого-педагогічній науці та практиці. Вчені, практики-вчителі, батьки визначають, що в ранньому дитячому віці малювання складає головний вид творчості.

Малюки полюбляють малювати, їм подобається сам процес. Але з часом така зацікавленість згасає, відбувається розчарування та охолодження. З чим це пов'язано? Л.С. Виготський вважає, що зниження цікавості дітей до малювання ховає за собою перехід цієї діяльності у нову, вищу стадію розвитку, яка стає доступною дітям тільки при сприятливих зовнішніх стимулах, таких, наприклад, як викладання образотворчого мистецтва в школі, наявність художніх образів вдома, чи при особливій обдарованості до цього виду творчості.

Головні етапи, за якими відбувається розвиток малювання дитини, були розглянуті Кершентейнером, який виділяє такі стадії малюнку:

• достадійна фаза ( діти від 2-х до 4-х років) — це зображення каракулів, штрихів і безформного зображення окремих елементів;

• І стадія (діти від 4-х до 6 років) — виконання схематичних зображень, далеких від реальних предметів, зображення людини — це «головоноги». Особливістю даної стадії є те, що дитина малює по пам’яті, те, що знає, а не те, що бачить;

• II стадія (діти від 6 до 8 років) — виникнення почуття форми та лінії. На цьому щаблі розвитку дитячого малюнку відбувається суміш схематичного, формального, передавання взаємовідношень частин, народжуються паростки зображення, схожого на дійсність;

• III стадія (діти від 8 до 12 років) — ступінь схожого зображення, при якому зникає схема, з’являється силует чи контур, але ще немає пластичності предмета, перспективи;

• IV стадія (діти від 12 до 15 років) — пластичне зображення, при якому окремі частини зображуються випукло за допомогою світла та тіні, з’являється перспектива, передається рух.

Схожу періодизацію дитячої образотворчої діяльності наводить А.В. Бакушинський. З чим пов’язана така еволюція? Л.С. Виготський вважає, що головний напрямок розвитку дитини є в тому, що спочатку перевагу має рухово-дотиковий апарат. Дитину насамперед цікавить сам процес, не результат. В цей період дії дитини відрізняються сильним емоційним забарвленням. Пізніше починає зростати роль зору, починається боротьба двох установок, в якій перемагає зорова установка у сприйнятті світу. А.В. Бакушинський говорить про те, що новий, переломний період пов'язаний із послабленням зовнішньої фізичної активності і посиленням розумової. Настає період аналітичної стадії в дитячому розвитку. Підліток в цей час прагне до ілюзорної натуралістичної форми, хоче зробити так, як насправді .

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Спостереження за природою в 4 класі
У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошит ...

Історико-педагогічні аспекти проблеми
Педагогічна сутність фізичного виховання безпосередньо пов’язана зі змістом більш загального поняття «виховання», при чому в широкому його розумінні. Це означає, що так само, як і виховання в цілому, ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net