Формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства

Педагогіка » Формування позитивного ставлення до здорового способу життя у молодших школярів на уроках природознавства » Формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства

Сторінка 1

Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я.

Природознавство - інтегрований предмет, що за змістом об'єднує питання здоров'я та навколишнього середовища. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров'я зберігаючої компетентності.

Навчальна програма з природознавства побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров'я людини за концентричним принципом, тобто, у різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем з розширенням та поглибленням їх змісту. Основними особливостями програми є те, що вона:

- розкриває питання, що мають реальне значення для молодших школярів;

- враховує потреби і рівень соціально-психологічного розвитку учнів;

- має упереджувальний характер;

- спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.

Зміст тем укладено відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов'язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров'я зберігаючої, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

У структурі змісту програми дотримані принципи системності та наступності. Початкові знання про здоров'я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширюється та поглиблюється у основній школі. Водночас, продовжується розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров'я. Наприклад, уже в другому класі вводяться поняття “корисні” та “шкідливі” звички, перелік яких розширюється в 3-4 класах. Формування навичок безпечної поведінки пішохода розпочинається з 1 класу, вводяться поняття “тротуар”, “проїжджа частина”, “перехрестя”. У 2-4 класах понятійний апарат розширюється термінами: “дорожня розмітка”, “дорога з обмеженою оглядовістю”, “дорожні знаки”, що дає можливість у основній школі разом із якісним розширенням вивчених термінів, вводити нові: “багатосмугова дорога”, “безпечна відстань до автомобіля” тощо, знайомити з правилами користування громадським транспортом, велосипедом.

Зміст програми структурований за чотирма наскрізними лініями:

- життя і здоров'я людини;

- фізична складова здоров'я;

- соціальна складова здоров'я;

- психічна і духовна складові здоров'я.

Вивчаючи матеріал наскрізної лінії „Життя і здоров'я людини” молодші школярі знайомляться з основними складовими здоров'я людини, їх зв'язком і взаємовпливом, набувають вмінь правильно діяти у небезпечних ситуаціях.

Зміст наскрізної лінії „Фізична складова здоров'я” передбачає ознайомлення учнів із впливом рухової активності на розвиток організму, формує навички запобігати перевтомі, активно відпочивати, правильно загартовуватися. Опанування матеріалом допоможе дітям не тільки набути знань про вплив постави на здоров'я, але й сформувати навички збереження правильної постави, виконання певних вправ та процедур для збереження та зміцнення здоров'я, уникнення травматизму тощо.

Психічна і духовна складові здоров'я представлені темою „Спілкування і здоров'я”. Зміст цієї теми покликаний довести позитивний вплив на здоров'я дружніх стосунків між однокласниками, друзями, членами сім'ї, іншими людьми, навчити висловлювати свої почуття, поважливо ставитися до дорослих, спостерігати за щоденними виявами свого настрою, вміти контролювати емоції.

Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як вміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску, міжособистісних відносин, подолання емоцій та стресу, співчуття, відчуття громадянина.

Як свідчить практика, інфрормаційно-просвітницький підхід (знання заради знань), що домінував протягом багатьох років, виявився неефективним у вирішенні завдань профілактики тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків, поширення ВІЛ-інфекції та ІПСШ. На сьогодні альтернативним є компетентісний підхід (знання заради вмінь). Він базується на основі формування та розвитку життєвих навичок, обґрунтовує необхідність формування усвідомлених поведінкових реакцій, що дозволяли б успішно розв'язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчального предмета.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Виховання в учнів трудової культури засобами народознавства
а) Уся народна педагогіка ґрунтується на праці, як першооснові життя суспільства. Про це свідчать прислів'я, пісні, крилаті слова, казки, приказки, ігри. Народ опоетизував працю, надав їй природної в ...

Методи інтерактивного навчання
Методи, спрямовані на збільшення комунікативної активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії, називають інтерактивними. Серед них найбільшого поширення набули такі: мозковий штурм, або ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net