Методи та форми контролю знань та вмінь студентів та випускників вищих навчальних закладів

Педагогіка » Методика підготовки та використання тестів з навчальної дисципліни "Механізація сільського господарства" » Методи та форми контролю знань та вмінь студентів та випускників вищих навчальних закладів

Сторінка 2

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни. На семестровому екзамені за чотирибальною шкалою оцінюється рівень засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі виконання ним певного виду робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою - "зараховано" або "незараховано".

На семестровому диференційованому заліку оцінюється (за чотирибальною шкалою) засвоєння студентами навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань — розрахункових, графічних, розрахунково-графічних тощо. Ця форма підсумкового контролю планується тоді, коли не передбачено екзамену та модульного контролю.

Варто зазначити, що заліки (як семестровий, так і диференційований) не передбачають обов'язкову присутність студентів!

Контрольні заходи щодо перевірки та оцінювання знань, умінь та навичок студентів здійснюються різними методами, основними з яких є: спостереження за навчальною діяльністю студентів, усне опитування, письмовий контроль, графічна перевірка, практичний контроль, тестовий контроль.

Результати спостереження за навчальною діяльністю студентів не фіксуються в офіційних документах, однак вони надзвичайно важливі для своєчасної корекції навчання студентів, для здійснення його індивідуалізації та диференціації. Спостерігаючи за роботою студентів на лекціях, лабораторних та семінарських заняттях, викладач складає уявлення про те, наскільки плідно проходить їх самостійна підготовка, якою мірою в них розвинуті пізнавальні здібності, самостійність в оволодінні знаннями, мотивація навчання. Значну роль при цьому відіграють індивідуальні консультації, на яких в довірливій бесіді педагог не тільки виявляє негативні фактори, а й здійснює профілактичні заходи щодо попередження неуспішності.

Усне опитування — найпоширеніший метод контролю знань студентів. Сутність цього методу полягає в постановці перед студентами запитань за змістом навчального матеріалу, що виноситься для контролю, та оцінюванні їх відповідей. За своїм характером усне опитування може бути індивідуальним і фронтальним, простим і складним.

При простій контрольній бесіді студенти дають відповіді на запитання, які стосуються фактологічного, конкретного матеріалу, наприклад: "Скільки вуглецю міститься в сталі 45?", "Назвіть типи корпусів плуга", "Які є способи сівби зернових культур?", "Яка норма висіву кукурудзи на зерно?" тощо. Таке опитування розраховане на репродуктивну активність студентів і передує складній контрольній бесіді, яка передбачає не тільки відтворення знань, а й виявлення насамперед логіки мислення, умінь встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати набуті знання на практиці. Тому в даному разі доцільно використовувати запитання типу: "порівняти", "проаналізувати", "пояснити", "обґрунтувати" тощо. Наприклад: "При яких умовах зернові культури збирають двохфазним способом?"; "Оцініть технічний рівень сучасних зернозбиральних комбайнів на основі коефіцієнта технічної готовності"; "Обґрунтуйте шляхи підвищення довговічності робочих органів ґрунтообробних машин"; "Проаналізуйте сучасні технології збирання кукурудзи на зерно"; "Чому комбайни Дон-1500 в середньому намолочують щоденно на 25-40 т зерна менше, ніж американські зернозбиральні агрегати Джон Дір - 9500, не зважаючи на те, що обоє мають рівнозначні технічні характеристики?"; "Чому сільгоспвиробники перевагу віддають оранці оборотним плугом?".

Якщо студенти ґрунтовно володіють навчальним матеріалом, вміють порівнювати, узагальнювати, аналізувати факти, явища, процеси, які вивчаються, в подальшому доцільно запропонувати їм вирішити виробничо-технологічні ситуації. Таке опитування дозволяє не тільки виявити вміння студентів застосовувати набуті знання на практиці, переносити їх в іншу галузь, а й добре активізує аудиторію, стимулює до творчого пошуку. При цьому можна застосувати й індивідуальну, і ланкову форму навчальної роботи. Для прикладу наведемо декілька таких ситуацій, які застосовувалися автором при вивченні студентами курсу "Сільськогосподарські машини":

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розробка та використання тестових завдань
При розробці тестів використовую різні підходи. При складанні тестів доцільно чергувати завдання з різними формами подачі даних, що дозволить знизити ймовірність перевтоми, яка зумовлюється одноманіт ...

Сучасна система освіти
З кінця XIX століття у Великобританії працювали технічні коледжі, але їхні дипломи вважалися нижчими від академічного стандарту університетів. Лише з 1956 р., зі створенням Національної ради з присуд ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net