Психологічний та кримінологічний портрет особистості, яка вчиняє насильство в сім’ї

Якщо говорити про аморальні, протиправні форми насильства, то це форми людської поведінки, котрі мають неадекватні форми розв'язання протиріч па тих же рівнях, що і вказані джерела насильства. В залежності від рівня актуального конфлікту суб'єкта насильства, рівня причин, які призводять до насильства, можна виділити такі "типи" насильників:

1. "Насильник-мораліст", який керується надмірними індивідуальними ми та особистісними мотивами при скоєнні насильства. До цього типу належать "соціально виправдані" випадки насильства (воїнський при ви конанні бойового завдання, поліцейський при виконанні спеціального завдання і т. ін.). Соціально неприйнятні форми насильства відзначають ся в тому випадку, якщо трапляється заміна суб'єктів (хтось бере па себе роль захисника, месника, борця превенції за свободу і т. ін.). Основою такого насильства є, перш за все. усвідомлення власне ідентифікація із потребами групи та її правами (держави, народу, нації, етносу набутим у класу і т. ін.);

2. "Насильник — цинік", який керується постійними егоцентричними мотивами при скоєнні насильства. Соціально виправданих форм насильства у цьому випадку не існує. Такий насильник має надто критичний розум, щоб усвідомлювати задумане та скоєне. Але егоцентризм не дає можливості розвитку морально-ціннісних структур. Це тин, який здатний добре маскувати свої дії. Глибинними причинами такого насильства є проблеми ідентифікації, власної самореалізації та соціалізації;

3. "Насильник — маргінал", який керується гедоністичними та маргінальними мотивами при скоєнні насильства. Це соціально невиправдані форми насильства. Глибинними суб'єктивними причинами такого типу насильства є дезадаптація, нездатність до толерантності, глибокої емпатії, рефлексії, глибокий егоцентризм і певна інфантилізація. До такого типу належать особистості деграданти із редукованими цінностями, а регуляторами соціальної поведінки насильства є дезадаптація, нездатність до толерантності, глибокої емпатії, рефлексії, глибокий егоцентризм і певна інфантилізація і т. ін. До такого типу належать особи деграданти із редукованими цінностями і регуляторами соціальної поведінки: алкоголіки, наркомани, побутові насильники, примітивні садисти й т. ін.

4. "Патологічний насильник", який здійснює насильницькі дії під впливом головної психопатологічної детермінанти (маніяки-насильники із глибокими патологіями особистісного, емоційного та інтелектуального розвитку — розумово відсталі, експлозивні, істеричні, шизоїди і форми психопатії, відповідні форми психіатричних захворювань і т. ін.) або уявлення про тип насильника дає можливість усвідомити пі ляхи походження потенційних насильників, а отже, і шляхи нейтралізації, превенції насильства.

Варто виділити такі кримінологічні типи осіб, які вчинили насильницькі злочини в сім'ї, можна таким чином:

1. Ситуативний тип. Злочинці цього типу до вчинення злочину характеризуються позитивно або нейтрально, загалом схильні до наслідування загальноприйнятих правил соціальної взаємодії. Аморальні елементи свідомості й поведінки такої особи, її мікросередовища виражені незначною мірою. Більш істотні дефекти механізму взаємодії соціального середовища й особи виявляються у складній конфліктній ситуації, у тому числі внаслідок непідготовленості до неї. Для таких осіб характерні невміння стримуватися в конфліктній ситуації, соціальний інфантилізм відсутність інтелектуальних, емоційних і вольових ресурсів, необхідних для вирішення складної конфліктної ситуації, нездатність прогнозувати наслідки своїх вчинків і т.п.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Приклади та можливості використання краєзнавства в загальноосвітній школі
На уроках в загальноосвітній школі учні отримують лише елементи краєзнавчих знань в зв’язку з навчальним матеріалом. Основний зміст кожного уроку повідомити учням лише основних знань про події, факти ...

Зміст та організація експериментального дослідження та перевірка його ефективності
Як зазначають психологи, особлива цінність експериментальних досліджень, що проводиться в природних умовах (на уроці, під час бесіди, гри, виконання домашніх завдань тощо) полягає у тому, що вони вкл ...