Корекційна робота з суб’єктом насильства

Педагогіка » Профілактика домашнього насилля в сім’ї: особливості роботи з насильником » Корекційна робота з суб’єктом насильства

Сторінка 5

Ця влада і контроль згодом підтримуються жорсткою нефізичною насильницькою поведінкою. Наприклад, «вербальна атака» після фізичного нападу створює загрозу іншої «фізичної атаки» і, отже, може бути достатнім способом підтримки влади та контролю для особи, яка вдається до насильства, без додаткового фізичного насильства. Отже, сама по собі тактика, представлена у діаграмі, не обов’язково може бути жорстокою, однак деякі прояви цієї поведінки можуть мати кримінальний характер.

Хоча деякі види тактики спрямовані проти дітей, домашніх тварин чи майна, вони нерідко виступають засобом встановлення влади та контролю кривдника над своєю дружиною чи партнеркою.

Запитання для обговорення:

- Поясніть взаємозв’язок між фізичним та сексуальним насильством та іншими тактиками, вказаними у діаграмі «Колесо насильства»?

- За яких обставин чоловік може називати жінку принизливим ім’ям, і це буде проявом сімейного насильства?

- Поясніть взаємозв’язок між кожною тактикою, вказаною у діаграмі «Колесо насильства»?

Залякування: чоловік примушує жінку боятися за допомогою виразу обличчя, дій, жестів, розбиваючи різні предмети, знищуючи її майно, завдаючи шкоди домашнім тваринам, демонструючи зброю.

Емоційне насильство: чоловік принижує жінку, примушує її погано думати про себе, обзиває її, примушує її думати, що вона божевільна, грає у психологічні ігри, примушує її відчувати вину.

Ізоляція: чоловік контролює, що жінка робить, з ким вона бачиться та говорить, що вона читає, куди ходить, обмежує її соціальне життя, використовує ревнощі для виправдання своєї поведінки.

Зменшення, заперечення, обвинувачення: чоловік зменшує реальні наслідки образи та насильства, не приймає переживання жінки всерйоз, стверджує, що насильства не було, перекладає вину за насильство на неї, говорячи, що це вона його спричинила.

Використання дітей: примушує її відчувати вину через дітей, використовує дітей для передачі повідомлень, використовує відвідування для того, щоб залякати її, погрожує забрати дітей.

Використання чоловічих привілеїв: чоловік ставиться до жінки як до рабині, самостійно приймає всі важливі рішення, поводиться як «хазяїн замку», сам визначає ролі чоловіка та жінки.

Економічне насильство: чоловік заважає жінці шукати або мати роботу, примушує її випрошувати гроші, виділяє їй певну суму на витрати, забирає гроші, приховує від неї сімейні доходи або заважає їй мати доступ до них.

Примус та погрози: чоловік погрожує скривдити або кривдить жінку, погрожує залишити її, вкоротити собі віку, повідомити про неї соціальним службам, примушує її відмовитися від висунутих обвинувачень, примушує її вчиняти незаконні дії.

Поведінка без загроз: робити все можливе, щоб партнерка відчувала безпеку та комфорт коли висловлює свої почуття та займається справами.

Повага: неупереджене вислуховування партнера; надання емоційного схвалення та розуміння; прояв поваги до поглядів.

Довіра та підтримка: надавати підтримку цілей партнерки в житті; проявляти повагу до почуттів, друзів, поведінки та поглядів партнерки.

Щирість та відповідальність: прийняти відповідальність за свої дії,визнати факт застосування насильства у минулому; визнати, що помилився; спілкуватися щиро та відкрито.

Відповідальне батьківство: розподілити батьківські обов’язки; показувати позитивний приклад ненасильницької поведінки для дітей.

Спільна відповідальність: взаємна згода щодо розподілу обов’язків; спільне прийняття рішень.

Економічне партнерство: спільні рішення щодо фінансових питань; бути впевненим, що фінансові домовленості принесуть вигоду обом партнерам.

Обговорення та чесність: пошук шляхів вирішення конфлікту, яке влаштовує обох партнерів; приймати зміни; виявляти бажання йти на компроміси.

Твердження:

Насильство в сім’ї є наслідком бідності та низького рівня освіти.

Відповідь:

Неправильно. Насильство в сім’ї поширене в усіх верствах суспільства, і серед багатих, і серед бідних. Часто забезпеченій людині, яка має впливових друзів, легше приховати насильство, проте насильство в сім’ї все одно має місце. Немає доказів того, що неосвічені чи бідні люди більшою мірою схильні до насильства по відношенню до своїх дружин чи партнерок, аніж освічені та заможні.

У звіті UNICEF (Звіт Програми розвитку ООН “Аналіз проблем статі в українському суспільстві", 1999р.) також зроблено висновок, що “насправді насильство над жінками не має ні національних, ні соціальних, ні економічних, ні релігійних, ні професійних, ні освітніх забарвлень чи бар'єрів; воно трапляється і може трапитись у будь-якій сім'ї, в будь-якому складі і на будь-якому рівні". [6, с. 62]

Твердження:

Вживання алкоголю та наркотичних речовин є головною причиною насильства в сім’ї.

Відповідь:

Неправильно. Хоч алкоголь та наркотики часто пов’язані з насильством в сім’ї, вони не є причиною насильства. Багато чоловіків, які б’ють своїх дружин, не зловживають алкоголем. Чоловіки, які п’ють та б’ють своїх дружин, зазвичай не б’ють випадкових перехожих на вулиці чи керівництво. Вони спрямовують насильство саме проти своїх близьких. Чоловіки, які б’ють дружин, продовжують вдаватися до насильства навіть після припинення пияцтва. Особа, яка вдається до насильства, може виправдовувати свої дії алкоголем або алкоголь може заважати їй усвідомлювати використаний ним рівень сили, проте алкоголь не є причиною насильства. Алкоголь може заважати особі, яка вдається до насильства, усвідомлювати рівень сили та інтенсивність побоїв, спрямованих проти жертви. Насильство в сім’ї та зловживання алкоголем/наркотиками слід сприймати як окремі проблеми.

За даними опитування 2005 року

Твердження:

Жінка, яка зазнала насильства, має багато причин продовжувати стосунки, що супроводжуються насильством.

Відповідь:

Правильно. Жінка має чимало соціальних, економічних та культурних причин продовжувати стосунки, що супроводжуються насильством. Ці причини раціональні. Часто жінці нема куди піти. Якщо жінка залишить чоловіка, вона не матиме джерел фінансового забезпечення для себе та дітей; вона відчуває розпач чи приниження внаслідок насильства або її лякає те, що її друзі, родичі чи громада звинувачуватимуть її у цьому насильстві. Вона може не залишати чоловіка через емоційні або релігійні причини. Окрім того, такий крок супроводжується суттєвими ризиками. Її може лякати те, що особа, яка вдається до насильства, може реалізувати погрози завдати шкоди їй, собі, дітям, друзям чи родині. Жінки, які стали жертвами насильства, зазнають значної небезпеки важких та навіть летальних нападів при здійсненні спроби піти, і саме жінка має вирішувати, чи безпечно це для неї.

Твердження:

Жінка, яка зазнала насильства, неодноразово полишає свого чоловіка.

Відповідь:

Правильно. Усупереч теоріям насильства в сім’ї, в яких зображують безпорадність жінок, які зазнали насильства, більшість жінок, які перебувають у стосунках, що супроводжуються насильством, багато разів йшли від чоловіків та свідомо намагаються зменшити жорстоку поведінку проти них та захистити дітей.

Твердження:

Чоловіки потерпають від насильства в сім’ї так само часто, як і жінки.

Відповідь:

Неправильно. За даними досліджень жінки стають жертвами насильства в сім’ї у 95% випадках. Певною мірою жінки також вдаються до насильства, проте це переважно самооборона. Повідомлення про насильство проти чоловіків завищені, адже особи, які вдаються до насильства, звинувачують партнерок у

застосуванні психологічного чи фізичного насильства для уникнення чи зменшення власної відповідальності. Окрім того, на відміну від жінок, чоловіки, які дійсно зазнають насильства в сім’ї, мають ширший доступ до ресурсів з метою припинення ситуацій насильства.

Найчастіше об’єктами домашнього насильства в Україні стають дружини, рідше дочки, невістки, матері, а суб'єктами насильства - чоловіки. Проект *Проблеми жінок в Україні». Дослідження Київського міжнародного інституту соціології. - 1999р.

Твердження:

Оточуючі завжди знають жертву насильства в сім’ї.

Відповідь:

Правильно. Усі ми пізнаємо жертв. В усьому світі від чверті до половини усіх жінок зазнають насильства в інтимних стосунках. Жертви насильства в сім’ї можуть не розповідати про випадки насильства через сором або приниження, страх звинувачення у насильстві або ризик помсти від особи, яка вдається до насильства. Поведінка жертв насильства в сім’ї змінюється. Вони намагаються уникати соціального життя, друзів, менше спілкуються та стають дратівливішими.

Твердження:

Особи, які вдаються до насильства, жорстокі, оскільки вони не здатні контролювати власну роздратованість, злість, образу та агресію.

Відповідь:

Неправильно. Насильство в сім’ї – це свідома поведінка, і особи, які вдаються до насильства, вміють себе контролювати. Їхнє насильство ретельно спрямоване на певних осіб у певний час та у певному місці. Як правило, вони не спрямовують насильство проти начальника чи перехожих на вулиці, незалежно від ступеню агресії. Особи, які вдаються до насильства, також дотримуються власних свідомих правил щодо своєї агресивної поведінки. Вони часто спрямовують насильство проти своїх партнерок лише у приватній обстановці або можуть вживати певних заходів, щоб уникнути видимих доказів власної насильницької поведінки. Особи, які вдаються до насильства, також ретельно обирають власну тактику: одні нищать майно, інші погрожують насильством або погрожують дітям. За даними досліджень деякі особи, які вдаються до насильства, стають більш контрольованими та спокійнішими в міру збільшення їхньої агресивності.

Твердження:

Насильство в сім’ї – це проблема, яка поширена лише у віддаленій сільській місцевості.

Відповідь:

Неправильно. Факти насильства в сім’ї виявлені і у сільській місцевості, і у великих містах. Проблема насильства в сім’ї поширена всюди.

Твердження:

Насильство в сім’ї – це особиста проблема, вона не стосується суспільства.

Відповідь:

Неправильно. Насильство в сім’ї – це проблема усього суспільства. Замовчення з боку громади, відмова органів внутрішніх справ у допомозі, небажання держави розробляти програми допомоги жертвам сімейного насильства збільшують кількість випадків такого насильства з летальними наслідками. Особи, які стали жертвами насильства в сім’ї, зазнають важких психологічних травм, які позначаються на їхній професійній діяльності та соціальному житті. Толерантне ставлення держави до осіб, які вдаються до насильства в сім’ї, призводить до того, що їхні жертви згодом також вда-

ються до насильства з метою самозахисту і потрапляють до в’язниці за вбивство.

Твердження:

Жінки в сім’ї самі напрошуються на побиття - як своїм ставленням, так і поведінкою. Вони заслуговують на побиття, бо не слухалися чоловіка чи не робили так, як потрібно

Відповідь:

Дослідження показує, що багато кривдників систематично б’ють своїх дружин і чимдалі роблять це ще жорсткіше. Часто знущання не пов'язується з конкретним актом провокації. «Домашнє насильство в Україні», Звіт за результатами дослідження організації «Правозахисники Міннесоти», грудень 2000р.

Думку про те, що жінка сама може спровокувати акти насильства над собою, підтримали перш за все чоловіки (що це можливо, відповіли серед чоловіків 40%). Заперечили цей факт лише 6% чоловіків. Проект «Проблеми жінок в Україні». Дослідження Київського міжнародної о інституту соціології. - 1999р.

Насильство з боку чоловіка пов'язане з побоями або зґвалтуваннями. Причиною такого насильства переважно виступає алкоголізм. Крім цього, причиною може бути відчуття чоловіком фізичної та моральної переваги над жінкою, агресивний характер, ревнощі. Проект"Проблеми жінок в Україні». Дослідження Київського міжнародного інституту соцілогії. - 1999.

За даними опитування 2005 року

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Цікаве про педагогіку і навчання:

Методика викладання українського народознавства в школі: зміст та завдання
Головна особливість педагогіки українського народознавства полягає в тому, що вона покликана формувати навчально-виховний процес так, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе. За ...

Експериментальна оцінка ефективності методики з використанням модульно-рейтингової технології
Порівняльний експеримент проводився з метою виявлення результатів навчання за допомогою розробленої методики у порівнянні з традиційною. Об’єктом дослідження є процес навчання. Експеримент проводився ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net