Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах

Педагогіка » Використання комп'ютера при літературознавчій пропедевтиці в початковій школі » Методична система проведення літературознавчої пропедевтики в початкових класах

Сторінка 3

Треба звертати увагу учнів на те, які мовні засоби використовує автор для відтворення настроїв, почуттів; слід розібрати вирази в творі в переносному значенні (метафори), порівняння, значення образних слів (епітетів), антоніми, синоніми, ніжні, пестливі вирази чи грубі, зневажливі.

Так, наприклад, при розборі в IV класі оповідання А. Головка «Пилипко» поряд з логічним розбором можна поставити такі запитання і завдання:

1) Як письменник змальовує зовнішній вигляд Пилипка?

2) Знайти ті місця в творі, з яких видно, що батьки Пилипка були бідняками?

3) Пояснити такі вирази: «Ми ось язика тобі розв’яжемо», «Хочеш, щоб і тобі всипали?», «Злидота така, нічого й потягти».

4) Які приклади поведінки Пилипка підтверджують сміливість, відважність хлопця?

5) Знайти в оповіданні народні вирази й слова: «семірка», «вдивленіє», «наша бере».

6) Дібрати слова, близькі за значеннями до таких слів: шмаття, зашамкала.

7) Пояснити вираз: «А Пилипко зляканим звірятком дивився з полу».

При розборі змісту прочитаного твору вчитель може давати завдання перечитати окремі уривки тексту чи вирази, вимагати від учнів підтвердження відповідей словами тексту.

До деяких оповідань і віршів можна поставити завдання знайти в творі місця, що відповідають малюнкові в читанці, наприклад, в оповіданні А. Тесленка «Миколка» (ІІ клас) (до малюнка: коло порога старець сивий стоїть з хлопчиком).

А при розборі в І класі казки «Ріпка» можна дати завдання знайти рядки, де говориться, що всі разом взялися рвати ріпку.

Після розбору оповідання до нього можна скласти план (про те, як складати план, говорилося раніше), а потім переказувати оповідання. Переказувати оповідання, казку можуть кілька учнів по частинах, якщо твір чималий своїм розміром і складається з кількох частин; невеличкі твори можна переказувати кілька разів.

Підкреслюємо, що при переказі твору особливу увагу необхідно звертати на правильність мови учнів, привчати учнів стежити при переказі за своєю мовою, невдалі слова й вирази зразу ж виправляти. Учитель ставить вимогу до учнів, щоб вони уважно стежили при переказуванні не лише за змістом, а й за своєю мовою. Треба привчати учнів використовувати в переказі образні вирази, слова оповідання,

У зв’язку з читанням оповідань, нарисів, казок, байок треба запроваджувати творчі вправи на зв’язку читання та інших предметів. Ці роботи можуть бути різноманітні. Одні з них мають виявити, як діти розуміють прочитане, інші показати, як діти ставляться до прочитаного.

Творчі роботи мають також за мету розвивати логічні здібності дітей. Види цих робіт можуть бути різними.

Особливості читання казок і байок.

Казка читається так, як і оповідання, але цей вид творів має свою специфіку. При вивченні казки учні початкової школи повинні зрозуміти виведені в ній образи. У вступній бесіді до казки треба підвести дітей до усвідомлення ЇЇ образів, а часом і до розкриття моральної ідеї в ній. У переважній більшості казок розгортається боротьба добра із злом, і ця боротьба обов’язково закінчується перемогою добра (правди) над злом (неправдою). В попередній бесіді не варто учням казати, що казка – це видумане. Краще нехай учні підходять до казки як до реального оповідання. Питання особливостей казки можна розібрати після читання і переказу її. Тоді вчитель може вказати, що в казці фантастичне (видумане), а що дійсне, підкреслити, що в казках відображені погляди людей в далекому минулому, коли люди на явища природи дивились як на надприродні істоти (Баба-яга, Мороз і ін.). Тварини тоді людям здавались рівними з ними. Все це вчитель з’ясовує після читання, розбору й переказу. казки в підсумках, а не в попередній бесіді.

Читання байки теж має свої особливості. Як опрацьовувати байку, вчителі часто затрудняються. Перед читанням байки необхідно провести бесіду про її персонажів і ні в якому разі не розповідати змісту байки. Треба пояснити, наприклад, що вовк – хижий звір, лисиця – хитра, шкідлива, що півник, курочка, гуси – це свійські птахи, розповісти про те, де живуть звірі, птахи, чим кожна тварина, кожен птах живиться, яка користь чи шкода від них людині.

Така розповідь учителя допоможе дітям краще зрозуміти образи байки, їх вчинки.

Розкриваючи образи байки, учитель допоможе уяснити дітям, наскільки байка в переносному (алегоричному) значенні розповідає про життя людей. Тільки після розбору байки учні зрозуміють, що в цих творах є вигадкою, що відповідає дійсності.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування здорового способу життя засобами фізичної культури
Термін „фізична культура” має декілька значень. Під ним розуміють „втілення в самій людині, результати використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в широкому ...

Прийоми роботи, які використовуються на індивідуальних заняттях
Велике значення для підвищення ефективності кожного спеціального заняття з розвитку слухового сприймання має використання різноманітних прийомів роботи. Враховуючи велику складність сприймання усної ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net