Організаційно-педагогічні передумови здійснення міжпредметних зв'язків

Педагогіка » Можливості поєднання курсів "Фізичне виховання" та "Валеологія" з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу » Організаційно-педагогічні передумови здійснення міжпредметних зв'язків

Сторінка 1

Педагогічний колектив, реалізуючи міжпредметні зв'язки, повинен діяти поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначити ті аспекти проблеми, над якими колектив працюватиме найближчим часом і в перспективі. Не слід прагнути відразу охопити всі сторони проблеми; треба уводити проблему в навчальний процес поступово. Визначальним в успішному здійсненні міжпредметних зв'язків є цілеспрямованість і погодженість дій усіх учителів. Для цього основні питання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорювати на засіданнях педагогічної ради, виробничих нарадах, де виробляється єдиний підхід, накреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується зроблене, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє. Серед тем, які варто розглядати на загально-шкільних учительських форумах, назвемо для прикладу такі: «Система міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальної теми». «Міжпредметні зв'язки на уроках систематизації і узагальнення знань», «Методи і прийоми використання міжпредметного матеріалу», «Основні шляхи формування узагальнених умінь і навичок навчальної діяльності учнів», «Міжпредметні зв'язки в позакласній роботі з учнями» та ін.

У навчальних програмах з основ наук фізичного виховання вміщено вказівки щодо використання міжпредметного матеріалу у процесі вивчення кожної теми чи розділу навчального предмета. Однак ці вказівки є тільки орієнтовними. Значну роль, у визначенні змісту міжпредметних. зв'язків і способів їх реалізації мають відіграти міжшкільні методичні об'єднання. На першому етапі їх роботи доцільно практикувати огляди змісту шкільних курсів, що проводить фахівець відповідного предмета в розрізі кожного класу. Мета таких оглядів — ознайомити учителів суміжних предметів з основними теоретичними положеннями і світоглядними ідеями курсів, уміннями та навичками, що їх набувають учні у процесі вивчення певної навчальної дисципліни, спільно відібрати споріднені в теоретичному, світоглядному чи практичному плані теми навчальних предметів для встановлення зв'язків між ними.

З цією метою спочатку визначають час вивчення відібраних тем, щоб установити характер зв'язків (попередні, супутні, перспективні). На наступному етапі визначають і деталізують зміст зв'язку, аналізуючи відібрані теми за структурними елементами їх змісту. При цьому доцільно використовувати наведену вище класифікацію міжпредметних зв'язків та описове означення навчального предмета, запропоноване М. М. Скаткіним. Воно включає:

а) найважливіші факти, поняття, закони, теорії науки, що повідомлятимуться учням;

б) світоглядні ідеї, етичні та естетичні норми, які формуються на матеріалі даного предмета;

в) методи дослідження і наукового мислення, якими повинні оволодіти учні й без яких неможливе засвоєння знань;

г) деякі питання історії науки;

д) способи пізнавальної діяльності, логічні операції, мислительні прийоми, якими повинні оволодіти учні;

е) уміння та навички, в тому числі й уміння застосовувати знання.

У плануванні міжпредметних зв'язків та в їх здійсненні можуть певною мірою допомогти так звані сіткові графіки, у яких відбито час вивчення певного матеріалу з окремих предметів за класами, визначено найбільш важливі, вузлові питання для міжпредметних зв'язків, характер цих зв'язків та ін.

На основі здобутої інформації за сітковим графіком, керівники школи і вчителі можуть у разі потреби коригувати час і послідовність вивчення деяких тем з метою повнішого врахування міжпредметних зв'язків. Це створює сприятливі умови для дійового контролю і вивчення, системи роботи вчителів різних предметів щодо реалізації міжпредметних зв'язків.

Досить оригінальний спосіб виявлення, зберігання і видавання інформації про міжпредметні зв'язки пропонує А. Ф. Єлісєєв. Навчальний матеріал з одного предмета він розподіляє на двадцять умовних тем, у кожній з яких виділяє до десяти вузлових питань, що охоплюють основний матеріал теми. Далі шукає зв'язки теми в розрізі виділених питань з матеріалом інших тем і предметів. Для фіксації знайдених зв'язків проти номера даної теми записують номери тем, з якими вона пов'язана. Спеціально сконструйоване електротабло дає змогу оперативно здобувати повну інформацію про міжпредметні зв'язки з потрібного питання будь-якої теми навчального предмета.

Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель у кожному конкретному випадку повинен чітко усвідомлювати, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, можна виділити такі напрями їх реалізації у навчальному процесі вечірньої школи:

1) розширення, поглиблення відомостей про певний факт, поняття, закон, теорію;

2) систематизація, узагальнення знань;

3) формування світоглядних висновків;

4) вироблення умінь та навичок.

У межах кожного з цих напрямів використання міжпредметних зв'язків можна диференціювати за конкретнішими цілями, їх визначення залежить від змісту матеріалу, що вивчається на уроці, навчально-виховних завдань, які при цьому розв'язуються. Наприклад, важливим аспектом четвертого-напряму є формування в учнів уміння застосовувати знання з певного предмета у процесі вивчення інших дисциплін, а також у практичній діяльності. Так; усі знають, як широко використовується математика при вивченні фізики, хімії та інших предметів. Однак нерідко учні стають безпорадними, коли стикаються з графічним зображенням залежностей між даними фізичними чи хімічними величинами, характеристикою певного процесу за його графіком, визначенням окремих компонентів рівняння або формули, з виконанням обчислень під час лабораторних і практичних робіт тощо. Тому важливе завдання вчителя математики — підготувати учнів до використання математичних знань у процесі вивчення інших предметів. Доцільним у цьому випадку є розв'язування різних задач, складених на матеріалі інших дисциплін, а також задач виробничого чи практичного змісту, розв'язання проблем міжпредметного характеру та ін. Аналогічну роботу мають проводити також учителі інших навчальних предметів.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Робота з педагогічними кадрами в період атестації
Атестація педагогічних кадрів — одне із важливих питань методичної роботи в закладі або установі освіти. Освітній заклад або установа забезпечує погреби га права громадян на розвиток, виховання дитин ...

Ефективність запропонованої методики, порівняльний аналіз
Отже, протягом місяця, діти із заїканням були розділені на 2 підгрупи за типом заїкання і з ними проводилися логоритмічні заняття за методикою Н.А. Ричкової. Наприкінці місяця ми могли спостерігати н ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net