Основні складові шкільного курсу “Валеологія”

Педагогіка » Можливості поєднання курсів "Фізичне виховання" та "Валеологія" з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу » Основні складові шкільного курсу “Валеологія”

Сторінка 2

У третьому стані — витоки всіх хвороб. Якщо хвороба триває добу, тижні, місяці й більше, то третій стан зберігається роками, десятиліттями і навіть усе життя. У третьому стані людина розпоряджається приблизно тільки половиною духовних та психофізичних можливостей, закладених у ній природою, а це означає, що вона не зможе зробити багато корисного в житті.

Одне із завдань, що стоїть перед школярами під час вивчення валеології, — навчитися розпізнавати цей стан, запобігати йому та вчасно усувати його. Цьому сприятимуть конкретні знання та широкий спектр умінь і навичок різних оздоровчих технологій, якими школяр оволодіє, розробляючи індивідуальну оздоровчу систему.

Ми часто чуємо слово «хвороба». У «Великій медичній енциклопедії» хвороба визначається як «порушення життєдіяльності організму під впливом надзвичайних подразників зовнішнього та внутрішнього середовища, що характеризується зниженням пристосованості при одночасній мобілізації захисних сил організму».

Хвороби виникли з появою життя на Землі. Хворіє все живе. Хвороба зумовлюється впливом на організм шкідливих природних та соціальних факторів. Одним з факторів, що викликає хвороби людини, є недостатня пристосованість її організму до умов довкілля. Комплекс умов життя людини дуже складний. Він містить умови навчання, праці та побуту, кліматогеогра-фічні особливості проживання людини, звичаї та звички, фізіологічні особливості організму, статі, віку та індивідуальні особливості людини.

Другим фактором хвороби людини є спадковість. Хвороба може передаватись від покоління до покоління, при цьому велике значення належить генетичним процесам. Можна виділити ще один фактор — це роль внутрішніх причин, що діють у людському організмі. Вони пов'язані з дитинством, подальшим розвитком та старінням організму.

Одним із симптомів хвороби є біль. Біль ми можемо розглядати як сигнал небезпеки загрозливих явищ для організму та як захисне пристосування, яке викликає спеціальні захисні рефлекси та реакції.

Допомогти організмові в боротьбі з хворобою може лікар, його всебічна кваліфікована допомога та сам хворий. У період видужання людини величезну роль у боротьбі з хворобою відіграє настрій хворого, його «закодованість» на видужання. Тут до речі нагадати слова давнього сирійського лікаря А. Фараджа, звернені до хворого: «Дивись, нас троє: я, ти і хвороба. Якщо ти будеш на моєму боці, нам удвох буде легше перемогти її».

Краще, звичайно не хворіти і бути здоровим. Цьому, зокрема, сприятимуть знання суті та розуміння основних понять з курсу валеології.

Дуже велике значення для здоров'я має спосіб життя людини. Здорова людина може і повинна засновувати свій спосіб життя на позитивному досвіді старшого покоління, а не на негативному досвіді хворих людей.

Здоровий спосіб життя — це діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я людей як умови та передумови здійснення, розвитку інших сторін та аспектів способу життя.

Здоровий спосіб життя передбачає знання та вміння дотримуватись режиму навчання і відпочинку, правил особистої гігієни, визначення і обов'язкове виконання оптимального рухового режиму. дотримання збалансованого харчування, усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну, гуманістичне ставлення до оточуючих.

Здоровий спосіб життя передбачає визначення та виконання оздоровчих технологій індивідуальної оздоровчої системи, котрі впливають на духовний, психічний і фізичний аспекти здоров'я. Це самомасаж, загартування, дихальні вправи, аутогенне тренування, самовиховання та інші.

Здоровий спосіб життя людини відіграє велику роль у стані її здоров'я. Вчений І. П. Павлов стверджував: «Здоров'я — це безцінний дарунок природи, воно дається, на жаль, не навіки, його треба берегти. Але здоров'я людини здебільшого залежить від неї самої, від її способу жит- тя, умов праці, харчування, звичок».

Здоровий спосіб життя впливає на формування,збереження і зміцнення здоров'я та опосередковано — на успіхи в навчанні, сприяє інтелектуальному та духовному розвиткові особи. Оптимальний руховий режим сприяє гармонійному розвиткові тіла людини та високому рівню функціонування систем її організму, що є умовою підвищення працездатності.

Людина, яка веде здоровий спосіб життя, легко переносить психоемоційні труднощі, легше переборює стресові ситуації, що трапляються на життєвому шляху. Це означає, що в неї високий рівень психічного здоров'я, який ефективно формує збалансоване функціонування психічної сфери і якому сприяють релаксація, аутогенне тренування, метод словесно-образного емоційно-вольового керування станом людини та інше.

Здоровий спосіб життя впливає на духовний аспект здоров'я, на гуманістичні ціннісні орієнтації, оптимізм, моральні та. вольові якості, на позитивно-творчі цілі тощо. Духовне здоров'я нерозривно пов'язане з красою, а краса — це гармонія природних та соціальних якостей особи, ЇЇ цілісність.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання методу моделювання
Складний процес розвитку дитячого музичного сприйняття передбачає використання художнього виконання творів, слова педагога й наочних засобів. Все це поєднано в одному методі, який називається – модел ...

Народна пісня як джерело дидактичних знань
В українській етнопедагогіці серед традиційних джерел передачі дидактичних знань помітне місце посідає народна пісня. Психологічною базою виховного впливу пісні, яка має в собі елементи дидактичних з ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net